Плюсы и минусы земельной реформы
До кінця 2019 року планується скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення. Цю заборону було впроваджено у 2001 році й з того часу вона регулярно й без змін продовжувалася Кабміном.
Земельну реформу українські землевласники, які майже за 20 років жили за одними й тими ж правилами, зустріли неоднозначно. Багато хто сумнівався в її доцільності: мовляв, і раніше жили непогано, тож навіщо потрібні зміни?..
Не варто забувати про те, що Україна є однією з найбільших аграрних країн Європи. А от її закони щодо земельного ринку залишалися незмінними протягом багатьох років.
Тож яку сторону обрати: за чи проти?
Проти: найкращі українські землі одразу ж придбають іноземні гіганти-агрохолдинги
Насправді зараз уже багато іноземних компаній користуються українськими земельними ділянками. Однак це практика, досить поширена у світі й нічого небезпечного чи незаконного у ній немає. Адже, перебуваючи на території України, іноземне підприємство сплачує податки, роблячи свій внесок в економіку країни.
З іншого боку, воно може шкодити земельному банку країни, погіршувати екологічну ситуацію (після нас — хоч потоп!). Це правда. Але так само це можуть робити й вітчизняні орендарі. Якщо впровадити правильне й суворе регулювання з боку держави й регламентувати обмеження на використання іноземними компаніями землі, ситуацію можна виправити.
Як приклад, можна навести досвід Польщі, де фермери з володінням до 300 га є домінуючим об’єктом конституційного права. В інших країнах Євросоюзу, наприклад, у Німеччині та Франції діють державні органи-посередники, що регулюють пріоритетне право місцевих фермерів на володіння землями.
Проти: цінні землі будуть скуповувати за безцінь
Так, це можливо. Адже наш ринок досить довго знаходився поза світовим контекстом. І деякі фермери наразі просто не усвідомлюють справжньої цінності своєї землі. Тому на державному рівні мають бути визначені ціни на землю, які ґрунтуватимуться на основі цінових тенденцій на європейському і світовому ринку землі.
Наразі досить активно впроваджуються системи моніторингу якості посівів і земель. Нещодавно в рамках спільної програми EOS Crop Monitoring та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ (за партнерства Світового банку) було проведено супутниковий аналіз всього земельного банку України.
Проти: землями будуть цікавитися ті, кому важлива короткострокова вигода, а не успішний аграрний бізнес, що приносить відчутну вигоду протягом багатьох років
Але невже підприємці (українські або іноземні) не розуміють справжньої цінності землі?.. Ніхто не хоче нашкодити сам собі. Скоріше, варто очікувати значних вкладень і стрімкого розвитку. А додатково застрахуватися можна, збільшивши на законодавчому рівні терміни оренди й володіння землею.
За: ціни на земельні ділянки зростуть
З 2016 року ціна на землю впала на 25%. Наразі найдорожчі ділянки — це Черкаська ($1 670 за га), Полтавська ($1 600 за га) та ($1 240 за га), і їхня вартість визначена з огляду ціни на оренду. А якщо ринок буде відкритим і розумно влаштованим, ситуація з ціноутворенням набагато покращиться.
За: нові інвестиції
Після впровадження земельної реформи процентні ставки знизяться й банки отримають надійну заставу для фінансування всіх секторів економіки.
За: зростання ВВП у розмірі 0,6% -1,6% (від $0,7 до $1,5 млрд у грошовому еквіваленті).
Це позитивно вплине на економіку. Також внаслідок цього експерти прогнозують прискорення темпів технологічного розвитку, адже на ринок прийдуть нові компанії, між якими значно посилиться здорова конкуренція.
Загалом мораторій на продаж землі є доволі застарілою схемою, й у більшості прогресивних країн уже неактуальний. Україна ж, для якої аграрна сфера є провідною, як ніхто має йти в ногу з часом і нарешті вивести земельний ринок із нинішнього стану кризи.
