Що таке мінеральні добрива

Кожний агроном стикався з таким явищем, як виснаження ґрунту. Рослини забирають звідти корисні елементи, після чого родючість землі доводиться відновлювати. 

Мінеральні добрива це неорганічні сполуки, насамперед солі, які містять поживні елементи, необхідні рослинам. Водночас вони значно впливають на ґрунт: збагачують його елементами живлення та стимулюють мікробіологічні процеси. 

Зміст:

• Види мінеральних добрив

  • Азотні

  • Фосфорні

  • Калійні

  • Комплексні

  • Складно-змішані

  • Мікродобрива

• Користь і шкода мінеральних добрив

• Загальні рекомендації щодо застосування мінеральних добрив

• Як правильно зберігати мінеральні добрива

Види мінеральних добрив

Враховуючи основні елементи у складі, існує певна класифікація мінеральних добрив. Вони поділяються на прості (присутній один поживний елемент), комплексні (кілька основних та другорядних елементів) та мікродобрива.

Азотні

Найпоширеніший процес у виробництві — отримання аміаку у суміші. До азотних належать: аміачна селітра, нітрати амонію, натрію, кальцію, сульфат амонію, сечовина.

Фосфорні

Фосфор необхідний рослинам безперервно. На ранніх етапах сприяє розвитку кореневої системи, згодом — сприяє накопиченню цукрів в рослині. 

Фосфорні добрива, як правило, отримують шляхом розмелювання фосфоровмісних порід. Кам'яний фосфат стає доступним зазвичай в результаті хімічного процесу. Фосфорні — насамперед суперфосфат, сульфоамофос, кісткове та фосфоритне борошно. 

Калійні

Калій відповідає за оводненість клітин, бере участь в процесах транспортування поживних речовин в клітину, зміцнює коріння. Створюється на основі хлориду калію природного походження. Чимось він схожий на кухонну сіль — хлорид натрію. Ця поживна речовина життєво необхідна для фотосинтезу та має здатність уповільнювати будь-які хвороби. Оскільки джерела такого елемента часто розташовані далеко нижче поверхні ґрунту (на глибині 1-2 км), коріння не може дістатися до них природним шляхом.

Якщо у культури дефіцит даної поживної речовини, ви можете побачити пожовтіння та побуріння по краях листя, котре призводить до відмирання. До складу калійних входять: хлорид калію, сульфат калію, калійна сіль.

Комплексні

Азот (N), фосфат (P) та калій (K) об'єднують у складних добривах NPK, які забезпечують урожай двома чи трьома основними поживними речовинами одночасно. Прикладами таких поєднань стали амофос, калійна селітра, магній-амоній фосфат.

Складно-змішані

Складні змішані включають екземпляри отримані в одному процесі та містять в одній гранулі кілька поживних речовин, хоча вже у вигляді різноманітних хімічних сполук. Отримуються шляхом спеціальної хімічної та фізичної обробки первинної сировини. До цього виду належать: нітрофоска, нітроамофоска, поліфосфати, азофоска, карбоамофосфати.

Мікродобрива

Калій, фосфор та азот — найголовніші елементи для росту та дозрівання рослин. Їх в грунті значна кількість, порівняно з мікродобривами. Необхідно застосовувати додаткові, аби поповнити запаси. До таких відносять: молібден, бор, мідь, марганець, кобальт, цинк. 

Користь і шкода мінеральних добрив

Мінеральні удобрення відрізняються високою ефективністю. Збільшення рівня врожайності залежить на 50 відсотків від хімічної підтримки, на 25 відсотків од якості сорту та на 25 відсотків — способу вирощування.

Їх ще використовують для поліпшення агрохімічних властивостей землі та активізації поживних речовин. Деякі відзначаються прямою та непрямою активністю. Наприклад, використання основного шлаку чи меленого фосфату гірських порід не тільки забезпечує фосфор, але й нейтралізує кислотність. 

Користь мінеральної підтримки зростає шляхом зрошення та користування передовою технологією вирощування. Для поповнення ґрунту використовують органічне та мінеральне добриво. Однак, поживна цінність першого низька в порівнянні з останнім, який є набагато концентрованішим та містить контрольований вміст корисних елементів.

Окрім ефективності присутні наступні переваги: 

• універсальність, адже один засіб використовується для різних видів культур;

• завдяки застосуванню певних хімічних сполук, флора спроможна протистояти негативним факторам;

• зручно використовувати, адже гранульовані зразки не мають певних особливостей в умовах зберігання, та й процес роботи із ними не є складним;

• користуватися ними економічно вигідно — гарний рівень урожаю, завдяки препаратам, сприятиме процвітанню бізнесу та збільшенню прибутку; 

• позитивний вплив на зовнішній вигляд та поживну цінність сільськогосподарських культур.

Однак, пам’ятайте — неправильне застосування, на кшталт внесення надмірної кількості та нерівномірна підгодівля, зменшує родючість, вбиває рослини та тварин, забруднює атмосферу та водойми. 

Загальні рекомендації щодо застосування мінеральних добрив

Перед внесенням треба звернути увагу на наступне:

• Гранулометричний склад грунту;

• потреба в елементах;

• період застосування (осінь, весна, літо (підживлення); 

Переважно використовуються в межах певної системи землеробства із зазначенням норми, діапазону, частоти та способу використання. Вибір системи ґрунтується на агрохімічному аналізі грунту та результатах польових експериментів. Ось приклад рекомендацій стосовно дози для садових культур:

Існує два оптимальні способи внесення:

1. Основний. Збагачення землі перед початком сівби. В залежності від ґрунтово-кліматичних умов та інших нюансів, основне добриво вносять в весняний та осінній період року.

2. Рядковий. Живлення рослини корисними елементами в ході сівби. В основному фосфором, адже саме нього агрокультури потребують на ранніх фазах росту.

Окрім того, використовують підживлення. Таке допомагає рослинам під час активного росту. 

За своїм впливом на ґрунт розрізняють кислотні, лужні та нейтральні. У кислотних добривах катіони поглинаються рослинами, а аніони, які не так швидко засвоюються, підкислюють ґрунтовий розчин. У лужних добривах легко поглинаються аніони, а катіони поступово накопичують та залужують землю. Нейтральні не впливають на РН ґрунту.

Добрива мають декілька форм. Існують рідкі, порошкоподібні та гранульовані. Перші часто розбавляють водою та вносять за допомогою обприскувача. Порошкоподібні та гранульовані добрива вносять за допомогою дискових чи шнекових розкидачів. 

Внесення в грунт відбувається культиватором чи сівалкою, або вручну в рядки при висадці розсади, тощо.

Як правильно зберігати мінеральні добрива

• Місце зберігання

Подібно до запакованих рідких, сипучі зберігаються у відповідному сховищі. Кожна форма рідкого зразка, котра містить понад 50 літрів, повинна знаходитися на піддоні для крапель чи на підлозі, котра утримує рідину. 

Піддон для крапель призначений для збору пролитих та просочених зразків. Якщо для об’ємних бочок використовується піддон для капання, необхідна мінімальна місткість 850 літрів. 

Крім того, поглинальний матеріал, на кшталт гаражні гранули, повинен знаходитися у приміщенні, на випадок, якщо будь-який матеріал витече та не буде зібраний відповідно певним заходам безпеки. 

• Температура

Рідкі зразки краще не залишати при температурі нижче, ніж 7 градусів. Проте водночас вона не може перевищувати 35 градусів. 

• Зберігайте залізо в темряві

Залізо руйнується через вплив ультрафіолетового світла. Тому треба, аби воно постійно було в темному упакуванні. Не забувайте слідкувати за відсутністю прямого контакту з сонцем.

• Збереженість упакування

Бочки та банки повинні перевірятися та затверджуватися кожні п'ять років. Таким чином гарантується, що захист агрохімії все ще відповідає всім нормативним вимогам впродовж довгого терміну. 

• Упакування

Місце для збереження не повинно містити гострих предметів, щоб запобігти пошкодженню.

Одноразові випускаються у формі кристалів. Дуже важливо спочатку розчинити їх перед передачею рослині. Іноді хід розчинення ускладнюється, оскільки поживні речовини стали твердими та згортаються. У такому випадку потрібно ретельніше перемішувати продукти у воді. Причина згортання поживних речовин — їхня гігроскопічна характеристика. 

Коагуляція зумовлена гігроскопічністю більшості екземплярів. Чим вищий рівень вологи у вашому сховищі, тим більша ймовірність затвердіння та коагуляції. Не враховуючи рівня вологості, інші фактори також можуть спричинити згортання: температура, атмосферний тиск, рівень вологи всередині продукту та хімічна реакція. У сільському господарстві вважається важливим, щоб ці фактори залишались стабільними. 

Щоб запобігти затвердінню та згортанню важливо:

1. Обрати правильне приміщення. Добрива треба тримати в прохолодному приміщенні, бо розкладання відбувається при вищій температурі, а таке призводить до виділення отруйних компонентів. Щодо гіроскопічного характеру (притягує вологість), повітря в приміщенні сховища потрібне сухе. Крім того, необхідна хороша система вентиляції.

2. Забезпечити окреме зберігання. Різні екземпляри типу кислот, органічних речовин, хромату, цинку, міді, нікелю та кобальту слід зберігати окремо.

3. Не рухати зайвий раз. Грануляція буває наслідком переміщення. Таке порушення призводить до погіршення якості. Ось чому рекомендується залишити тару там, де вона була покладена в першу чергу.

4. Запобігати пошкодженню упакування. Коли воно пошкоджене, вода потрапляє у мішок та псує добрива. Тому збереження великих мішків завжди рекомендується на піддонах.