29 травня 2019 року

Гербіцидний захист озимої пшениці в період кущення – виходу в трубку препаратами DEFENDA

Однією з важливих умов формування високого потенціалу посівів озимої пшениці є своєчасне знищення бур’янів до критичних фаз формування елементів продуктивності колоса від кінця кущення до появи 2-го міжвузля. Адже бур’яни є агресивними конкурентами озимої пшениці (на ранніх етапах розвитку) за вологу, світло і поживні речовини й зумовлюють зменшення площі живлення рослин, а відповідно і її здатність формувати більше сегментів колоса і квіток в колоску.

Помірно тепла зима та добрі запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту (120-160 мм) є підставою отримання гарних врожаїв від озимих зернових, але на шляху очікування високого врожаю стануть шкодочинні організми, для яких складаються не менш оптимальні умови. Забур’яненість озимих зернових — це один з серйозних факторів впливу на врожайність культури. За наявності в посівах проростків багаторічних 10-30 шт/м2 та до 5000-10000 шт/м2 насіння малорічних бур’янів щорічно недобирається від 20 до 50% урожаю зернових культур, тому гербіцидний захист озимої пшениці в період кущення до виходу в трубку є одним із важливих етапів вирощування.

При виборі гербіциду потрібно враховувати видовий склад бур’янів кожного поля. Знаючи історію поля за минулі роки та враховуючи попередника, можна ефективніше підібрати діючу речовину гербіциду або суміш з кількох діючих речовин. Якщо на полі попередником озимої пшениці були:

- культури, що звільняли його в першій половині літа (ріпак, горох, льон, гірчиця), то на таких полях, як правило, переважають однорічні дводольні зимуючі бур’яни з родини капустяних, айстрових тощо;

- ярі культури (соя, кукурудза, буряк), то і більшість бур’янів буде ярими: гірчаки, лобода біла, жабрій, галінсога, гірчиця;

- соняшник, то може виникнути проблема боротьби з падалицею.

Для боротьби з бур’янами використовують гербіциди з різних хімічних груп:

- флорасулами (флорасулам);

- похідні бензойної кислоти (дикамба);

- аріалканкарбонової кислоти (2,4-Д);

- хлорфеноксиокцитової кислоти (2-етилгексиловий ефір);

- сульфонілсечовини (трибенурон-метил) і ін.

Їх можна комбінувати, щоб збільшити спектр контролю широколистих бур'янів у посівах. Крім цього, поєднання декількох гербіцидів в одній баковій суміші запобігає виникненню резистентності у бур’янів.

Під час проходження періоду кінець кущення - виходу у трубку у рослини інтенсивно наростає вегетативна маса, формуються генеративні органи (мал.1). Саме тому дуже важливо, щоб у цей період росту пшениця отримала необхідні поживні речовини та воду, за які вона буде конкурувати на засмічених посівах. Саме тому на забур’янених посівах різко знижується врожайність.

Мал. 1. Особливості закладки та реалізації продуктивності озимої пшениці

В компанії LNZ Group є ряд ефективних селективних генеричних гербіцидів для знищення однорічних та багаторічних дводольних бур’янів на озимій пшениці під брендом DEFENDA з відмінною якістю та по доступній ціні.

Одна з ефективніших фаз для застосування гербіцидів — від кущення до початку виходу в трубку. Для цього періоду є гербіцид Примус (2-етилгексиловий ефір, 2,4 Д – 452 г/л + флорасулам, 6,3 г/л СЕ), який контролює широкий спектр однорічних та багаторічних дводольних бур’янів. Наявність двох діючих речовин з різними механізмами дії знижує ризик виникнення резистентності. Завдяки відмінній системній активності препарат Примус легко проникає у тканини бур’янів і швидко (протягом години), поширюючись по рослині, блокує ростові процеси. У посівах зернових знищує понад 150 дводольних бур’янів (включаючи види, стійкі до 2,4-Д і 2М-4Х), у тому числі: підмаренник чіпкий, осот рожевий, осот жовтий, берізку польову, волошку синю, гірчицю польову, пастушу сумку, талабан польовий, редьку дику, лободу білу, види щириці, зірочник середній, гречишку берізкову, амброзію полинолисту, кучерявець Софії, латук татарський, кульбабу лікарську та ін. Візуальні симптоми уражень у чутливих бур’янів з’являються через 1-3 дні після обробки, а їхня загибель настає на 7-14 день.

Ще одним з водорозчинних препаратів є гербіцид Дикамба Форте (дикамба у формі диметиламінної солі, 120 г/л; 2,4-Д у формі диметиламінної солі, 344 г/л). Знищує більш ніж 200 видів однорічних та багаторічних дводольних культур, у т. ч. стійких до 2,4-Д., не допускає виникнення резистентності. Ефективно контролює шкодочинні коренепаросткові види бур’янів: осот, будяк, берізку. 2,4-Д і дикамба належать до синтетичних ауксинів, проникають у рослини через тканини надземних органів та коренів, активно гальмують ріст і поділ клітин, порушують в них білковий та ліпідний обмін, що призводить до загибелі листків та кореневої системи бур’янів. Саме загибель кореневої системи є головним важелем у боротьбі проти багаторічних бур’янів.

Бестселером у захисті озимої пшениці від бур’янів є гербіцид на основі трибенурон-метилу в лінійці DEFENDA — препарат під назвою Ш ериф (трибенурон-метил, 750 г/л). Одна з основних переваг — це тривалі строки застосування: від появи 2 листків до прапорцевого листка у культури. Діюча речовина препарату (трибенуронметил) за способом дії на рослину належить до інгібіторів синтезу амінокислот. Проникаючи до рослини через листя, стебла та коріння, транспортується до точок росту, блокує виробництво основних амінокислот та поділ клітин рослини. Через 2-3 години після обробітку гербіцидом Ш ериф чутливі рослини бур’янів призупиняються у рості та розвитку, перестають поглинати з ґрунту воду та мінеральні речовини, та конкурувати з культурними рослинами. Візуальні ознаки дії препарату відмічаються через 5-8 днів і проявляються в побурінні та загибелі рослин. Молоді бур’яни гинуть на 2-3 дні раніше ніж бур’яни більш пізніх стадій розвитку.

На посівах озимих пшениці де був попередник соняшник стійкий до трибенурон-метилу, імазетапіру, імазамоксу, імазапиру доречно застосовувати А ксакал. Великою перевагою є відсутність фітотоксичності завдяки високій селективності. Флорасулам належить до групи інгібіторів ацетолактатсинтитази (АЛС) та володіє системною дією. Після обробки швидко проникає в рослину через листя і коріння, переміщується по провідним пучкам (флоема, ксилема) до точки росту. Дія препарату полягає у пригніченні ферменту ацеталактатсинтитази, що, в свою чергу, блокує утворення валіну, ізолейцину і лейцину. В подальшому (протягом 3-х годин після застосування) відбувається зупинка поділу клітин та росту чутливих бур’янів. Видимі симптоми гербіцидної дії (зупинка росту, хлорози, некрози, побіління верхівки, почервоніння листя) з’являються на 4-7 день, а повна загибель бур’янів настає через 14-28 днів після застосування препарату. У чутливих до флорасуламу бур’янів після обробки відбувається зупинка росту з наступним відмиранням точки росту та всієї рослини. Малочутливі та перерослі бур’яни можуть не загинути, проте їхній ріст та подальший розвиток значно уповільнюється чи зупиняється.

Для ефективної дії гербіцидів слід дотримуватись умов їх внесення:

використовувати на активно вегетуючих бур’янах, в інтервалі температур від +5˚С до +25˚С, залежно від властивостей діючої речовини (мал. 2);
підбирати найуразливішу фазу розвитку бур’янів (фаза 2-4 листків у однорічних та за висоти 10-15 см у багаторічних);
не застосовувати препарати на посівах, що знаходяться у стресовому стані (наприклад, під час посухи, надмірного зволоження ґрунту, при пошкодженні приморозками, шкідниками, хворобами).
наносити рівномірно на листкову поверхню рослин, застосовуючи добре відрегульоване обладнання;
при наявності перерослих та переваги в посівах середньочутливих та стійких бур’янів встановлюється максимальна норма витрати препарату.

Мал.2. Мінімальні температури ефективної дії діючих речовин

Отже, формування гербіцидної системи захисту передбачає врахування попередника, інтенсивності забур’янення полів, спектру та особливостей розвитку бур’янів, часу проведення гербіцидного захисту, погодних особливостей регіону, а найважливіше — має забезпечити знищення бур’янів та засмічувачів до основного періоду закладки елементів продуктивності рослин озимої пшениці. Це успішно можна зробити завдяки препаратам бренду DEFENDA.

Автор: Менеджер з розвитку технологій східного регіону Карпенко К. М.