Передпосівна підготовка ґрунту

Передпосівна підготовка ґрунту – важливий захід створення оптимальних передумов для подальшої сівби та вирощування сільськогосподарських культур. Якісно проведене боронування, культивація, коткування (залежно обраної агротехнології) розпушує грунт, надає йому необхідної зернистої структури. В результаті зберігається волога, забезпечуються високі показники польової схожості насіння, належний фітосанітарний стан ділянки, а також відмінна аерація, рівномірний прогрів поля. При цьому глибина обробітку має бути на глибину закладання насіння при сівбі.

Основні етапи обробітку ґрунту

Весняна підготовка ґрунту відбувається у період настання фізичної стиглості, коли розтане сніг. Під стиглістю розуміють рівень вологості, за якого земля добре кришиться, не прилипаючи до ґрунтообробних знарядь. У такому випадку досягається найкращій результат при мінімальних тягових зусиллях.

Період між весняною обробкою та сівбою необхідно звести до мінімуму, щоб попередити втрати ґрунтової вологи.

 Коли ми правильно готуємо ґрунт, то виконуємо важливі завдання, а саме: 

• збереження оптимального рівня вологи;

• кінцеве подрібнення рослинних залишків та їх змішування із грунтом, відповідно до обраної технології;

• вирівнювання всієї площі ділянки під прохід сівалки;

• ефективне зароблення мінеральних добрив;

• розпушування на достатню глибину;

• механічне знищення паростків бур’янів.

 Передпосівний обробіток може складатися з таких етапів:

1. Боронування (закриття вологи). Ця операція необхідна для збереження вологи. Проте, надто раннє виконання робіт за надмірної вологості призведе до утворення грунтової кірки, а пізнє до значних втрат вологи.

2. Культивація та коткування. Шляхом культивації ділянку позбавляють від пророслих бур'янів та тих, які перезимували. Крім того прохід культиватором розпушує верхній шар на глибину загортання зерен. Одночасно проводять шлейфування для якісного проходу сівалки. Якщо в подальшому планується посів дрібного насіння, слід додатково провести коткування для рівномірної глибини загортання.

3. Внесення добрив. Вони  забезпечать рослини поживними речовинами, дозволять їм сформувати потужну кореневу систему. За допомогою сучасних комбінованих агрегатів це робиться під час посівної.

Сучасні технології та вибір техніки для передпосівного обробітку

Оптимальну технологію вибирають із урахуванням природно-кліматичних умов регіону, особливостей ділянки, фінансових можливостей аграрія, наявність у нього необхідної агротехніки. Мається на увазі:

1. Традиційна. Це проведення повноцінної оранки поля з повним оборотом пласта. Поверхня ріллі стає повністю чистою, а рослинні рештки переміщуються на глибину до 30 см. Створюються оптимальні умови для одночасного проростання зерен за рахунок хорошого дренажу та розподілу в орному шарі мінеральних речовин. Полицеві агрегати не тиснуть на грунт, а під час обробітку допускається внесення досить високих норм органічних та мінеральних добрив, оптимізується застосування та витрати хімічних ЗЗР. Недоліком вважається створення щільної грунтової підошви, через яку в нижні шари не може проникати волога. Там, де часто бувають пересихання та ерозії, використовувати таку систему не рекомендовано, а раз на 3-4 роки додатково необхідно проводити рихлення. Для оптимізації робіт аграрії використовують комбіновані ґрунтообробні агрегати. Наприклад, важкі зубові борони за один прохід можуть проводити одночасно декілька операцій – розпушування, боронування, вирівнювання, закриття вологи та підгодівлю. Використовуючи традиційну оранку варто враховувати, що регулярні глибокі обробки можуть знижувати родючість землі через мінералізацію гумусу. 

2. Мінімальна (Mini-till). Проводиться лише поверхнево дисковим обладнанням, а рослинні залишки рівномірно змішуються з землею на глибину до 18 см. Максимально структурується верхній пласт землі, в ньому накопичуються органічні домішки, гумус без втрати водо і повітропроникності. Пришвидшується мінералізація органічних залишків. Використання комбінованих агрегатів з широким захватом дозволяє проводити обробку разом з внесенням зерен та добрив. Однак, застосування важкої техніки може ущільнювати грунт, що робить неможливим використання традиційних сівалок. Перед посівом знадобиться вирівнювати, а після – прикочувати ділянку. Дана система підходить для посушливих регіонів. Вона економить фінансові та енергетичні ресурси.

3. Стрічкова (Strip-till). Поле обробляють смугами на глибину до 17 см., коли відбувся збір врожаю попередника. Посів проводять восени чи навесні по підготованих смугах. Ущільнені шари повністю руйнуються, для всіх рослин в рядку або грядці створюються однакові умови. Можливий посів навіть на перезволоженій, з великим обсягом рослинних відходів ділянки. Зберігається достатня кількість вологи в міжряддях, дозволяє вносити мінеральні добрива стрічково. Найбільш ефективним такий метод буде в місцях з мало родючим грунтом та обмеженою орною глибиною. Застосування технології передбачає попереднє вирівнювання площі поля за мікрорельєфом і кислотністю, а також наявність в господарстві спеціалізованої техніки високої потужності.

4. Нульова (No-till). Культура сіється у необроблений грунт спеціальною агротехнікою – сівалки прямого посіву. Відсутність механічного впливу на поле, мінімальна кількості проходів по ньому важкими агрегатами значно зменшує енергетичні та грошові витрати при вирощуванні. Перевагою нульової обробки є накопичення, обмежене випаровування води за рахунок рослинних залишків на полі, що виконують роль мульчі та запобігають ерозії, перегріванню землі. При цьому, нестача механічного втручання обмежує контроль за появою бур'янів, підвищує ризик розвитку грибкових хвороб та ураження рослини шкідниками, личинки яких успішно перезимували у рослинних рештках. Доводиться використовувати досить дорогі гербіциди та ефективні комплексні ЗЗР.

Схеми обробітку ґрунту

Системи обробітку поєднують різні заходи по створенню оптимальних умов для проведення сівби, вирощування культур. 

Схема може включати:

• Основний обробіток (заблевий або глибокий). Проводиться восени, передбачає суттєві зміни у будові грунту. 

• Передпосівну підготовку – виконується безпосередньо перед сівбою або висаджуванням культури на ділянці.

• Післяпосівний обробіток – після сівби/висадки на ділянку рослин.

 Глибока зяблева обробка має істотну перевагу, оскільки дозволяє уникнути сильної засміченості ділянки. Краще нагромаджується, зберігається волога, створюючи сприятливі умови для внесення як ранніх, так і пізніх культур. Ефективно знищуються бур'яни, шкідники та збудники хвороб, зменшується навантаження на техніку.

Особливості правильної підготовки грунту до сівби

Необхідно дотримуватись основних правил агротехнології. Знаючи як обробляти землю до весни, можна уникнути найпоширеніших помилок, збільшити врожайність польових культур. Через неправильні дії насіння може укладатись в недостатньо зволожений шар, що уповільнює появу пагонів, знижує схожість. Також на схожість негативно впливає погана аерація, формування кірки, інші фактори, які усуваються лише правильними методами передпосівної підготовки.

Основними помилками у процесі підготовки поля вважаються:

• Обробка ділянки за допомогою важких знарядь. Важкі дискові борони виривають з верхнього шару великі пласти, внаслідок чого земля втрачає вологу, гумус, поживні речовини. Її використовують замість плуга тільки у комбінації з вирівнюючим катком на ділянках де проводився осінній обробіток. При правильному використанні дискової борони створюються відмінні умови для ярих культур.

• Велика кількість проходів. Через невелику ширину захвату, на роботи витрачається більше часу, що підвищує амортизаційні витрати та втрати паливо-мастильних матеріалів. Глибоке дискування значно збільшить швидкість робіт, збереже структуру верхніх шарів землі. Підвищення ефективності відбувається за рахунок використання легкого обладнання, коли глибока обробка замініются на поверхневу чи середню.

• Пізні строки виконання осінніх робіт. В деяких випадках господарства не обробляють ділянку по закінченню жнив, залишаючи на ній рослинні залишки. Це можливо за умов використання сівалок прямої сівби. У інших випадках відмова від осінніх робіт та їх поєднання з весняним обробітком призводить до швидкого розвитку бур'янів у посівному періоді.