Ми працюємо Ми працюємо
Строки внесення добрив
10 червня 2021 року

Строки внесення добрив

Своєчасне та правильне внесення добрив – обов’язкова умова отримання хорошого врожаю, адже воно сприяє покращенню характеристик ґрунту, повноцінному розвитку сільськогосподарської культури. Також за допомогою внесення добрив можна контролювати показники кислотності ґрунту. Щодо строків внесення добрив, то вони індивідуальні для кожної культури і залежать від особливостей ґрунту, природно-кліматичної зони та інших факторів.

Строки внесення добрив

Основне удобрення

Припосівне удобрення

Післяпосівне удобрення (позакореневе підживлення)

Потреби рослин в елементах живлення

Азот

Фосфор

Калій

Внесення мінеральних добрив

Внесення органічних добрив

Основне удобрення

Основне удобрення проводиться до проведення посівної кампанії, найчастіше після збору попередника наприкінці літа чи восени. Таким чином, поживні елементи мають час на розкладання у землі, щоб стати доступними для кореневої системи рослин. Їх внесення залежить від пори року:

  • фосфорно-калійні – пізня осінь;

  • азотні – рання весна, безпосередньо перед посівною, або за низької забезпеченості ґрунту восени.

Основне внесення  добрив – важливий аспект вирощування будь-якої культури, адже воно забезпечує правильне співвідношення поживних елементів. Наприклад, якщо посівам не вистачає фосфору, в рослинах починається процес накопичення нітратного азоту.

Це важливо! Вносити добрива на цьому етапі можна за допомогою двох способів: локального та розкидного. Локальний підвищує продуктивність рослини, так як гранули вносяться безпосередньо в зону розміщення кореневої системи, і він є більш економним, ніж розкидний. Якщо ви застосовуєте розкидний спосіб, важливо слідкувати за рівномірністю розподілення добрив, оскільки від цього залежить 

Припосівне удобрення

Припосівне внесення добрив покликане покращити кореневе живлення рослини у період проростання насіння та на початкових етапах росту та розвитку до утворення повноцінної кореневої системи. Перерахуємо основні переваги припосівного внесення:

  • Сприяє формуванню міцної, розвиненої кореневої системи у стислі терміни.

  • Забезпечує ефективне використання рослиною власних ресурсів для розвитку та росту.

  • Підвищує стійкість до тривалої посухи, затяжних дощів, різких перепадів температури, грибкових та бактеріальних захворювань.

В цей строк добрива вносять паралельно з посівом культури. Вони розчиняються у ґрунтовому розчині та дисоціюють на іони. Чим більше земля насичується цими іонами, тим інтенсивніше у рослину поступають поживні речовини.

Обов’язково візьміть до уваги! Ні в якому разі не можна допускати, щоб посівмат контактував з гранулами добрив. Слід вносити добрива глибше на 5 см та трохи вбік від рядка, оскільки молоді рослини на етапі проростання дуже чутливі до підвищеної концентрації солей.

Післяпосівне удобрення (позакореневе підживлення)

Підживлення проводиться під час вегетаційного періоду та має на меті підвищення якості сільськогосподарської продукції. Воно доповнює та покращує дію основного внесення добрив. Основні види підживлення:

  • кореневе;

  • позакореневе;

  • фертигація;

  • гідропоніка.

Кореневе підживлення можна здійснювати поверхнево, або вносити поживні речовини безпосередньо у ґрунт. У такому разі елементи живлення засвоюються безпосередньо кореневою системою. Найбільш ефективний цей тип підживлення на дерново-підзолистих та супіщаних ґрунтах.

Хорошого результату допомагає досягти кореневе підживлення озимих азотом.

Позакореневе підживлення виконується поверхнево: поживні речовини засвоюються листям і стеблами рослин. Найдоцільніше вносити таким чином мікроелементи. Фергитацією називають застосування добрив у рідкій формі одночасно з поливом. Так поживні елементи добре поглинаються наземною частиною та корінням рослин. А метод гідропоніки дозволяє повністю механізувати процес вирощування культури.

Потреби рослин в поживних речовинах

Кожна культура потребує добрив, адже вони стимулюють її правильний розвиток та забезпечують отримання гарного врожаю. Слабкі пагони, відсутність цвітіння, пожовтіння листя, розтріскування плодів, поширення інфекційних хвороб – наслідки нестачі поживних речовин мінерального та органічного походження.

Азот

У період інтенсивного розвитку листя та пагонів, культура потребує азотного живлення. Потреби в азоті у культурних рослин різні. Наприклад, бобові потребують його у меншій кількості, оскільки самі використовуються для сидерації та здатні засвоювати атфосферний азот завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями. А ось при вирощуванні соняшнику та кукурудзи внесення азотних добрив є просто необхідним, оскільки ці культури мають значиний винос даного елемента з ґрунту врожаєм.

Азот в добривах має декілька форм:

  • амідну, яка має пролонговану дію та стає доступною для культури через півтора місяці з грунту, а також є найкращим варіантом при внесенні "по листу";

  • амонійну – підходить для закладання у ґрунт;

  • нітратну – рослини одразу ж починають нею живитися.

Калій

Особливо необхідний культурним рослинам під час цвітіння та формування зав’язі. Він міститься не тільки у мінеральних добривах, а й в органіці – гної, зеленій масі, компості. Калійні добрива краще всього вносити одразу після збору врожаю. Обов’язково застосовувати калій у випадках, коли:

  • спостерігається дефіцит даної речовини;

  • добрива навесні не вносилися;

  • плоди погано формуються та не можуть повноцінно дозріти.

Фосфор

Фосфор випускається у декількох формах: суперфосфати, фосфоритне борошно, подвійні суперфосфати. Він відповідає за формування кореневої системи, тож рослини потребують його під час перших фаз росту. Якщо цього мінералу не вистачає, погіршуються поживні характеристики культури. Також значно сповільнюється ріст листя та стебла. Але й підвищене дозування фосфору небезпечне: рослина передчасно розвивається, плоди швидше дозрівають, що негативно впливає на врожайність.

Внесення мінеральних добрив

Обираючи мінеральні добрива, важливо врахувати рухливість поживних речовин у ґрунті та збалансованість добрива. Часто вміст одних елементів впливає на вміст інших, наприклад, велика кількість фосфору вказує на нестачу цинку.

Інші важливі моменти, які не можна ігнорувати:

  • Попередня врожайність. Якщо вона була високою, то поле виснажилося і треба обов’язково поповнити дефіцит втрачених елементів.

  • Стан культури. Обираючи добриво, обов’язково оцініть посіви: це допоможе зрозуміти, якого елементу бракує.

  • Стан поля. Слідкуйте за ґрунтом, щоб попередити його виснаження та зниження врожайності.

Норми внесення добрив встановлюються, виходячи з потреб кожної культури, погодних умов, специфічних характеристик поля.

Щоб міндобрива спрацювали, слід пам’ятати, що:

  • не можна перевищувати рекомендованого дозування;

  • рослини, які дуже розрослися та зімкнули ряди, краще за все підживлювати позакореневим способом;

  • для пом’якшення концентрованих добрив перед застосуванням їх можна розбавляти водою.

І не забувайте, що зберігати препарати краще у вакуумних упаковках, а якщо вони залежалися – подрібнити їх, використовуючи сито.

Внесення органічних добрив

Органічні добрива можуть мати рослинне, тваринне та змішане походження різного ступеню розкладеності. У них міститься широкий діапазон поживних речовин. Найбільшою популярністю користуються:

  • Гній. Суміш твердих та рідких екскрементів різних тварин, комплексно впливає на стан поля, збільшує запаси рухливих поживних елементів.

  • Пташиний послід. Може перебувати у рідкій, напіврідкій та сухій формі, швидко діє. Надзвичайно багатий фосфором, азотом, калієм.

  • Торф. Рослинна маса, яка розклалася та містить фосфор і азот.

  • Компост. Однорідна, розсипчаста маса з високою вологістю, котра має змішане походження та покращує характеристики поля.

  • Кісткове та рибне борошно. Чудово доповнює компост, збагачує родючий шар землі.

Зверніть увагу, що придбати якісні добрива від кращих виробників ви можете у нашому інтернет-магазині. Запрошуємо за покупками уже сьогодні!