Що таке ФАО кукурудзи
ФАО кукурудзи — це умовний індекс скоростиглості, прийнятий Міжнародною продовольчою та сільськогосподарською організацією при ФАО (Food and Agricultural Organization) для створення єдиної одиниці виміру характеристик гібридів. Систематизація різновидів дозволяє розподілити їх по групах залежно від тривалості періоду вегетації, суми ефективних температур та ряду інших чинників. Належність до конкретної групи допомагає фермерам швидко ідентифікувати гібрид, визначити його придатність до вирощування за призначенням в зонах з певними кліматичними умовами та легко підібрати кращу культуру для обробітку в різних регіонах України.
Таблиця класифікації гібридів кукурудзи за групою стиглості
У нашій країні вирощують гібриди, які за класифікацією FAO відносяться до п'яти груп стиглості та відрізняються між собою характеристиками та особливостями обробітку. Керуючись даними таблиць, агроном може провести порівняльний аналіз багатьох лінійок насіння та скласти план вирощування для господарства.
Група скоростиглості |
ФАО |
Сума активних температур, °С |
Сума ефективних температур, °C |
Період вегетації, днів |
Кількість листів, штук |
Ранньостиглі |
100 – 199 |
2200 |
900 – 1000 |
90 – 105 |
12 –14 |
Середньоранні |
200 – 299 |
2400 |
1100 |
105 – 115 |
14 – 16 |
Середньостиглі |
300 – 399 |
2600 |
1150 |
115 – 120 |
17 – 18 |
Середньопізні |
400 – 499 |
2800 |
1200 |
120 – 130 |
19 – 20 |
Пізньостиглі |
500 – 599 |
3000 |
1250 – 1300 |
135 – 140 |
21 – 23 |
Співвідношення показників ФАО до кількості днів до досягнення повної зрілості зерна дозволяє точно визначити можливість обробітку конкретного гібрида в різних кліматичних зонах.
FAO |
Досягнення повної зрілості (днів) |
100 |
70 |
150 |
75 |
200 |
80 |
250 |
85 |
300 |
90 |
350 |
95 |
400 |
100 |
450 |
105 |
500 |
110 |
550 |
115 |
Вплив ФАО на вирощування кукурудзи
Для отримання високого врожаю зерна перед купівлею насіння необхідно враховувати багато чинників, основним з яких є FAO. За його допомогою легко обрати групу стиглості гібриду кукурудзи для кожного регіону з урахуванням розподілу за тривалістю вегетації та сумах середньодобових активних і ефективних температур, необхідних для повного дозрівання культури.
Насіння висівають при температурі + 8 – 12 °C. Оптимальним значенням для росту та розвитку рослин є режим +18 – 25 °C. Для досягнення конкретної фази росту рослини повинні накопичувати певну суму ефективних температур. Для ранньостиглих видів вона дорівнює 900 – 1000 °C, для пізньостиглих — 1250 –1300 °C. Це означає, що в південних та південно-східних регіонах України можна вирощувати різні гібриди, в той час як для в західних областей та Полісся підходять тільки ранньостиглі різновиди.
Чим більший показник скоростиглості, тим довший вегетаційний період та вищий потенціал врожайності. Однак нестача вологи в ґрунті та високі температури в під час активного росту можуть знизити продуктивність гібрида. Тому в зонах недостатнього зволоження, сонячної інсоляції та тепла не варто сіяти середньопізні та пізньостиглі різновиди.
Окрім того, на врожайність та якість кукурудзи на силос впливає густота стояння рослин. Вона залежить від типу гібриду, способу його зростання (компактний або розлогий), групи стиглості та рівня вологозабезпечення ґрунту.
Показник ФАО |
В умовах оптимальної вологості, тис. росл./га |
В умовах критичної вологості, тис. росл./га |
200 – 220 |
100 – 120 |
70 – 90 |
230 – 250 |
90 –100 |
60 – 80 |
260 – 290 |
80 – 90 |
60 – 70 |
Як вибрати насіння кукурудзи за ФАО для різних регіонів України
Знаючи, що таке ФАО кукурудзи, аграрії можуть з точністю визначити, підходить вона для вирощування в певній кліматичній зоні чи ні. Перша цифра показника вказує на належність гібриду до конкретної групи стиглості (ранньостиглої, середньостиглої та інших), друга — на відношення щодо термінів вегетації всередині групи.
Чим менше значення FAO, тим раніше рослини дозрівають та швидше віддають вологу. Це має велике значення при вирощуванні гібридів на зерно. Також відомо, що пізні різновиди мають вищий генетичний потенціал по врожайності, ніж ранньостиглі, та завжди дають кращий врожай. Тому найбільш оптимальним варіантом для фермерів є використання сортів та гібридів із різними індексами скоростиглості. Завдяки такому способу можна варіювати термінами посіву та збирання. При цьому існує правило, згідно з яким для отримання максимальної продуктивності потрібно:
-
50% полів засівати такими гібридами, які відповідають умовам потреби у теплі та світлі в регіоні;
-
25% землі використовувати під ранньостиглі різновиди;
-
25% полів займати під посіви культур з вищим показником FAO та пізніми термінами дозрівання.
Такий підбір дозволить знизити погодні ризики, зібрати врожай на запланованому рівні та знизити навантаження на збиральну сільгосптехніку, оскільки терміни дозрівання гібридів будуть різними. Враховуючи агрокліматичні умови в різних зонах землеробства, для вирощування підходять гібриди:
-
в південно-східних і південних степових районах — від ранньостиглих до середньопізніх;
-
в лісостепах та центральних районах — від ранньостиглих до середньостиглих;
-
в західних областях та Поліссі — від ранньостиглих до середньоранніх.
На тривалість вегетації впливає співвідношення теплих та холодних днів, інтенсивність сонячної інсоляції, кількість опадів, стан ґрунту та інші фактори. Тому аграріям для отримання хорошого врожаю слід враховувати не тільки індекс скоростиглості, а й використовувати посівний матеріал, який характеризується інтенсивним ростом, хорошою вологовіддачею та високою врожайністю.