Хвороби ріпаку
Ріпак — одна з найперспективніших олійних культур, яка підходить для вирощування в усіх регіонах України. Розмір посівних площ, зайнятих під ріпаком, щорічно збільшується, проте урожай багато в чому залежать від стану навколишнього середовища і здоров'я рослин. Причиною поганих сортових і посівних якостей насіння є хвороби ріпаку.
Важливо! Найчастіше це захворювання грибної етіології, причиною яких є порушення правил сівозміни, погані погодно-кліматичні умови та недотримання норм внесення добрив трьома основними способами.
І хоч ріпак хворіє не дуже часто, олійність і схожість насіння погіршуються, а наслідки для врожаю можуть бути критичними
Несправжня борошниста роса (пероноспороз)
Сіра гниль
Поширена хвороба, яка зустрічається на озимому та ярому ріпаку. Вражає всі органи рослини. Основні симптоми — поява на уражених ділянках бурих плям, які можуть мати різну форму. У вологу погоду плями покриваються сірим пухнастим нальотом — міцелієм з чорними дрібними склероціями. При підсиханні плями розтріскуються.
Збудник
Збудником хвороби є сумчастий гриб Botrytis cinerea (Fr.), здатний проникати в тканини рослин через продихи, кутикулу і механічні пошкодження. Джерелом інфікування є уражене насіння і склероції, які зимують в міцелії.
Засоби боротьби
-
дотримання правильної сівозміни;
-
знищення рослинних залишків;
-
протруювання насіння фунгіцидами.
Снігова пліснява
Небезпечне захворювання, яке є причиною загибелі озимих посівів. Перші симптоми проявляються ранньою весною після того, як зійде сніговий покрив. На поверхні ураженого листя утворюється біло-сірий або рожевий наліт, на якому формуються чорні та темно-коричневі склероції.
Збудник
Хворобу викликають гриби Fusarium spp., Typhula incarnata і Sclerotinia trifoliorum. Джерелом інфікування є заражений ґрунт, рослинні залишки та насіння.
Засоби боротьби
-
проведення посівних робіт в оптимальні терміни;
-
дотримання правильної сівозміни;
-
протруювання насіння фунгіцидами та протруювачами.
Фомоз
Симптомами фомозу є поява чорних плям в нижній частині стебла. Пізніше вони зливаються, і стебло стає сухим та світлим. На ньому виявляються вдавлені сірі плями з групами пікнід у вигляді чорних крапок. Поступово вражається вся рослина. Вона відстає в зростанні, стебло стає трухлявим та всихає.
Збудник
Збудником фомозу є недосконалий гриб Phoma lingam Desm. Він утворює пікніди та псевдотеції з аскоспорами, які викликають зараження при пошкодженні сходів під час боронування посівів. Поширюється краплями дощу, водою для поливу, а також через ґрунт. Зберігає життєздатність 2 – 3 роки.
Засоби боротьби
-
передпосівна обробка насіння протруювачами;
-
знищення рослинних залишків восени;
-
дотримання сівозміни;
-
застосування фунгіцидів в період вегетації.
Альтернаріоз
Ознаками хвороби є поява темно-коричневих або чорних круглих плям на листках, стеблах і квітконосах рослин. Пошкоджене листя швидко відмирає, на верхівках квітконосів утворюється чорний оксамитовий наліт, на стеблах — темно-фіолетові плями. Стручки деформуються і засихають. Пошкоджена рослина гине, а заражене насіння втрачає схожість. Хвороба вражає багато видів рослин і часто стає причиною епіфітотії.
Збудник
Збудником альтернаріозу є недосконалий гриб роду Alternaria Nees. Патоген зимує на опалому листі, пожнивних залишках, ниркових лусочках у вигляді міцелію або конідій. Необхідною умовою для поширення інфекції є наявність крапельної вологи.
Засоби боротьби
-
інкрустація насіння;
-
обробка посівів гербіцидами;
-
обприскування фунгіцидами для знищення збудника хвороби.
Коренева гниль
При захворюванні уражаються корені рослин та прикоренева частина стебла. Зараження кореневою гниллю відбувається в зимовий час, але після сходу снігового покриву перші симптоми візуально непомітні. Ознаки хвороби проявляються в період активного росту, коли уражені рослини відстають у зростанні, починають в'янути та жовтіти й легко витягуються з землі. Загнивання кореня часто є причиною загибелі озимих сортів ріпаку.
Збудник
Хворобу провокують один або кілька грибів роду Fusarium spp., Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) DeBary, Pythium spp. і деяких інших. Джерелом інфекції є заражене насіння, ґрунт, пожнивні залишки.
Засоби боротьби
-
ретельне прибирання рослинних залишків після збирання врожаю;
-
проведення сівби в оптимальні терміни;
-
протруювання насіння фунгіцидами;
-
застосування регуляторів росту для підвищення врожайності озимого ріпаку.
Несправжня борошниста роса (пероноспороз)
Хвороба вражає молоді сходи, листя й стручки ярого та озимого ріпаку. Основні симптоми — поява покритих білуватим нальотом хлоротичних плям на сім'ядолях, гіпокотилі та верхівках рослин. Пізніше вони набувають неправильної форми, стають жовтими або блідо-рожевими. Уражені тканини загнивають, внаслідок чого рослина гине.
Збудник
Збудником хвороби є гриб Peronospora parasitica Pers. Патоген зберігається у вигляді міцелію в насінні та уражених тканинах. Зимує на пожнивних залишках і в ґрунті у вигляді ооспор. Поширюється в умовах підвищеної вологості та з краплями дощу.
Засоби боротьби
-
обробка насіння системними протруйниками;
-
обприскування посівів фунгіцидами до появи квітконосів;
-
дотримання агротехніки та норм сівозміни.
Борошниста роса
Перші симптоми проявляються на ніжках і молодому листі ріпаку у вигляді білих плям з борошнистим нальотом, в якому знаходяться міцелій та конідії. Поступово плями розростаються і вражають усі тканини, крім кореня. Поверхня листя швидко некротизується, рослини гинуть.
Збудник
Причиною хвороби є гриб Erysiphe cruciferarum Opiz ex L. Junell. Патоген поширюється одноклітинними бочкоподібними конідіями, які формуються в грибниці та розносяться вітром. Зимує на рослинних залишках у вигляді міцелію або клейстотеціїв чорного кольору з аскоспорами.
Засоби боротьби
-
дотримання агротехніки;
-
чергування культур в сівозміні;
-
своєчасне закладення пожнивних залишків в землю;
-
обприскування рослин фунгіцидами.
Склеротініоз
Шкідливе захворювання розпочинається із зараження піхви листя. Через скупчення вологи та пилу тут створюється сприятливе середовище для проростання спор гриба. Першими ознаками хвороби є водянисті плями, що утворилися на стеблі. При подальшому поширенні інфекції з'являється гнилизна, яка вражає нижнє листя. Вони стають м'якими та покриваються білим ватоподібним нальотом, в центрі якого помітні чорні склероції. Пошкоджене стебло розмочалюється і рослина вилягає.
Збудник
Хворобу провокує гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) De Bary, що зимує в ґрунті та на рослинних залишках. Джерелом є склероції, які зберігають життєздатність впродовж 5 років і більше.
Засоби боротьби
-
контроль над бур'янами протягом вегетаційного періоду;
-
своєчасне прибирання рослинних залишків після збирання врожаю;
-
суворе дотримання сівозміни;
-
застосування фунгіцидів для обробки посівного матеріалу.
Фузаріозне в’янення
На ранніх стадіях хвороби спостерігається одностороннє пожовтіння окремих листків уздовж прожилків, вони починають в'янути. При високій вологості повітря в нижній частині уражених стебел помітний пухкий рожевий наліт, що складається з міцелію збудника. При відсутності адекватних заходів захисту інфекція поширюється по всіх тканинах, стебла всихають і рослина гине.
Збудник
Причиною захворювання є гриб Fusarium oxysporum Schl. Міцелій зберігається в насінні та на пожнивних залишках рослин сімейства хрестоцвітих. У стадії спокою може перебувати до 10 років. Інфікування провокують спекотна погода і висока вологість повітря.
Засоби боротьби
-
здійснення контролю над бур'янами за допомогою гербіцидів;
-
дотримання сівозміни;
-
передпосівна обробка насіння фунгіцидами.
Чорна ніжка
Хвороба вражає паростки в фазі сім'ядоль і перших 2 – 3 справжніх листків. Перші симптоми проявляються у вигляді гнилі біля кореневої шийки, яка надалі поширюється на корінь. Пізніше коренева шийка стоншується, корінь відмирає, сім'ядолі та листки жовтіють і всихають, внаслідок чого рослина гине.
Збудник
Збудником чорної ніжки найчастіше бувають напівсапрофітні гриби Pythium Pringsh., Olpidium A. Br. і Rhizoctonia DC, які живуть на пожнивних залишках.
Засоби боротьби
-
видалення рослинних залишків після збирання врожаю;
-
дотримання сівозміни з поверненням ріпаку на колишнє місце не раніше, ніж через 4 роки;
-
протруювання насіння фунгіцидами.
Важливо! Ріпак — примхлива культура. При його вирощуванні слід дотримуватися всіх правил і розуміти, наскільки важливий захист ріпаку від хвороб. Щоб рослини не хворіли, слід точно дотримуватися усіх правил агротехніки.
Для боротьби з грибковими хворобами рекомендується використовувати препарати:
-
DEFENDA Камзол, РК — ефективний проти широкого спектра грибкових хвороб ріпаку та інших культур, володіє захисною та лікувальною дією, може використовуватись як регулятор росту. Обприскування посівів протягом періоду вегетації проводять 2 рази. Норма витрати становить 0,75 – 1,25 л/га.
-
Bayer Фолікур® — використовується для інтенсивного вирощування ріпаку, володіє широким спектром біологічної активності, прискорює ріст коріння, забезпечує тривалий захист рослин від багатьох грибкових хвороб. Обприскування в період вегетації проводять 1 раз, норма витрати дорівнює 0,5 – 1,0 л/га.
-
BASF Піктор® — незамінний препарат для вирощування ріпаку. Володіє високою біологічною та фунгіцидною активністю, сприяє підвищенню врожайності за будь-яких погодних умов. Обробку проводять 1 раз за сезон, норма витрати складає 0,5 л/га.
