Купуйте швидко та вигідно online Купуйте швидко та вигідно online
Хвороби ріпаку
4 серпня 2021 року

Хвороби ріпаку

Ріпак — одна з найперспективніших олійних культур, яка підходить для вирощування в усіх регіонах України. Розмір посівних площ, зайнятих під ріпаком, щорічно збільшується, проте урожай багато в чому залежать від стану навколишнього середовища і здоров'я рослин. Причиною поганих сортових і посівних якостей насіння є хвороби ріпаку.

Важливо! Найчастіше це захворювання грибної етіології, причиною яких є порушення правил сівозміни, погані погодно-кліматичні умови та недотримання норм внесення добрив трьома основними способами.

І хоч ріпак хворіє не дуже часто, олійність і схожість насіння погіршуються, а наслідки для врожаю можуть бути критичними

Сіра гниль

   Збудник

   Засоби боротьби

Снігова пліснява

   Збудник

   Засоби боротьби

Фомоз

   Збудник

   Засоби боротьби

Альтернаріоз

   Збудник

   Засоби боротьби

Коренева гниль

   Збудник

   Засоби боротьби

Несправжня борошниста роса (пероноспороз)

   Збудник

   Засоби боротьби

Борошниста роса

   Збудник

   Засоби боротьби

Склеротініоз

   Збудник

   Засоби боротьби

Фузаріозне в’янення

   Збудник

   Засоби боротьби

Чорна ніжка

   Збудник

   Засоби боротьби

Сіра гниль

Поширена хвороба, яка зустрічається на озимому та ярому ріпаку. Вражає всі органи рослини. Основні симптоми — поява на уражених ділянках бурих плям, які можуть мати різну форму. У вологу погоду плями покриваються сірим пухнастим нальотом — міцелієм з чорними дрібними склероціями. При підсиханні плями розтріскуються.

Збудник

Збудником хвороби є сумчастий гриб Botrytis cinerea (Fr.), здатний проникати в тканини рослин через продихи, кутикулу і механічні пошкодження. Джерелом інфікування є уражене насіння і склероції, які зимують в міцелії.

Засоби боротьби

  • дотримання правильної сівозміни;

  • знищення рослинних залишків;

  • протруювання насіння фунгіцидами.

Снігова пліснява

Небезпечне захворювання, яке є причиною загибелі озимих посівів. Перші симптоми проявляються ранньою весною після того, як зійде сніговий покрив. На поверхні ураженого листя утворюється біло-сірий або рожевий наліт, на якому формуються чорні та темно-коричневі склероції.

Збудник

Хворобу викликають гриби Fusarium spp., Typhula incarnata і Sclerotinia trifoliorum. Джерелом інфікування є заражений ґрунт, рослинні залишки та насіння.

Засоби боротьби

  • проведення посівних робіт в оптимальні терміни;

  • дотримання правильної сівозміни;

  • протруювання насіння фунгіцидами та протруювачами.

Фомоз

Симптомами фомозу є поява чорних плям в нижній частині стебла. Пізніше вони зливаються, і стебло стає сухим та світлим. На ньому виявляються вдавлені сірі плями з групами пікнід у вигляді чорних крапок. Поступово вражається вся рослина. Вона відстає в зростанні, стебло стає трухлявим та всихає.

Збудник

Збудником фомозу є недосконалий гриб Phoma lingam Desm. Він утворює пікніди та псевдотеції з аскоспорами, які викликають зараження при пошкодженні сходів під час боронування посівів. Поширюється краплями дощу, водою для поливу, а також через ґрунт. Зберігає життєздатність 2 – 3 роки.

Засоби боротьби

  • передпосівна обробка насіння протруювачами;

  • знищення рослинних залишків восени;

  • дотримання сівозміни;

  • застосування фунгіцидів в період вегетації.

Альтернаріоз

Ознаками хвороби є поява темно-коричневих або чорних круглих плям на листках, стеблах і квітконосах рослин. Пошкоджене листя швидко відмирає, на верхівках квітконосів утворюється чорний оксамитовий наліт, на стеблах — темно-фіолетові плями. Стручки деформуються і засихають. Пошкоджена рослина гине, а заражене насіння втрачає схожість. Хвороба вражає багато видів рослин і часто стає причиною епіфітотії.

Збудник

Збудником альтернаріозу є недосконалий гриб роду Alternaria Nees. Патоген зимує на опалому листі, пожнивних залишках, ниркових лусочках у вигляді міцелію або конідій. Необхідною умовою для поширення інфекції є наявність крапельної вологи.

Засоби боротьби

  • інкрустація насіння;

  • обробка посівів гербіцидами;

  • обприскування фунгіцидами для знищення збудника хвороби.

Коренева гниль

При захворюванні уражаються корені рослин та прикоренева частина стебла. Зараження кореневою гниллю відбувається в зимовий час, але після сходу снігового покриву перші симптоми візуально непомітні. Ознаки хвороби проявляються в період активного росту, коли уражені рослини відстають у зростанні, починають в'янути та жовтіти й легко витягуються з землі. Загнивання кореня часто є причиною загибелі озимих сортів ріпаку.

Збудник

Хворобу провокують один або кілька грибів роду Fusarium spp., Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) DeBary, Pythium spp. і деяких інших. Джерелом інфекції є заражене насіння, ґрунт, пожнивні залишки.

Засоби боротьби

  • ретельне прибирання рослинних залишків після збирання врожаю;

  • проведення сівби в оптимальні терміни;

  • протруювання насіння фунгіцидами;

  • застосування регуляторів росту для підвищення врожайності озимого ріпаку.

Несправжня борошниста роса (пероноспороз)

Хвороба вражає молоді сходи, листя й стручки ярого та озимого ріпаку. Основні симптоми — поява покритих білуватим нальотом хлоротичних плям на сім'ядолях, гіпокотилі та верхівках рослин. Пізніше вони набувають неправильної форми, стають жовтими або блідо-рожевими. Уражені тканини загнивають, внаслідок чого рослина гине.

Збудник

Збудником хвороби є гриб Peronospora parasitica Pers. Патоген зберігається у вигляді міцелію в насінні та уражених тканинах. Зимує на пожнивних залишках і в ґрунті у вигляді ооспор. Поширюється в умовах підвищеної вологості та з краплями дощу.

Засоби боротьби

  • обробка насіння системними протруйниками;

  • обприскування посівів фунгіцидами до появи квітконосів;

  • дотримання агротехніки та норм сівозміни.

Борошниста роса

Перші симптоми проявляються на ніжках і молодому листі ріпаку у вигляді білих плям з борошнистим нальотом, в якому знаходяться міцелій та конідії. Поступово плями розростаються і вражають усі тканини, крім кореня. Поверхня листя швидко некротизується, рослини гинуть.

Збудник

Причиною хвороби є гриб Erysiphe cruciferarum Opiz ex L. Junell. Патоген поширюється одноклітинними бочкоподібними конідіями, які формуються в грибниці та розносяться вітром. Зимує на рослинних залишках у вигляді міцелію або клейстотеціїв чорного кольору з аскоспорами.

Засоби боротьби

  • дотримання агротехніки;

  • чергування культур в сівозміні;

  • своєчасне закладення пожнивних залишків в землю;

  • обприскування рослин фунгіцидами.

Склеротініоз

Шкідливе захворювання розпочинається із зараження піхви листя. Через скупчення вологи та пилу тут створюється сприятливе середовище для проростання спор гриба. Першими ознаками хвороби є водянисті плями, що утворилися на стеблі. При подальшому поширенні інфекції з'являється гнилизна, яка вражає нижнє листя. Вони стають м'якими та покриваються білим ватоподібним нальотом, в центрі якого помітні чорні склероції. Пошкоджене стебло розмочалюється і рослина вилягає.

Збудник

Хворобу провокує гриб Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) De Bary, що зимує в ґрунті та на рослинних залишках. Джерелом є склероції, які зберігають життєздатність впродовж 5 років і більше.

Засоби боротьби

  • контроль над бур'янами протягом вегетаційного періоду;

  • своєчасне прибирання рослинних залишків після збирання врожаю;

  • суворе дотримання сівозміни;

  • застосування фунгіцидів для обробки посівного матеріалу.

Фузаріозне в’янення

На ранніх стадіях хвороби спостерігається одностороннє пожовтіння окремих листків уздовж прожилків, вони починають в'янути. При високій вологості повітря в нижній частині уражених стебел помітний пухкий рожевий наліт, що складається з міцелію збудника. При відсутності адекватних заходів захисту інфекція поширюється по всіх тканинах, стебла всихають і рослина гине.

Збудник

Причиною захворювання є гриб Fusarium oxysporum Schl. Міцелій зберігається в насінні та на пожнивних залишках рослин сімейства хрестоцвітих. У стадії спокою може перебувати до 10 років. Інфікування провокують спекотна погода і висока вологість повітря.

Засоби боротьби

  • здійснення контролю над бур'янами за допомогою гербіцидів;

  • дотримання сівозміни;

  • передпосівна обробка насіння фунгіцидами.

Чорна ніжка

Хвороба вражає паростки в фазі сім'ядоль і перших 2 – 3 справжніх листків. Перші симптоми проявляються у вигляді гнилі біля кореневої шийки, яка надалі поширюється на корінь. Пізніше коренева шийка стоншується, корінь відмирає, сім'ядолі та листки жовтіють і всихають, внаслідок чого рослина гине.

Збудник

Збудником чорної ніжки найчастіше бувають напівсапрофітні гриби Pythium Pringsh., Olpidium A. Br. і Rhizoctonia DC, які живуть на пожнивних залишках.

Засоби боротьби

  • видалення рослинних залишків після збирання врожаю;

  • дотримання сівозміни з поверненням ріпаку на колишнє місце не раніше, ніж через 4 роки;

  • протруювання насіння фунгіцидами.

Важливо! Ріпак — примхлива культура. При його вирощуванні слід дотримуватися всіх правил і розуміти, наскільки важливий захист ріпаку від хвороб. Щоб рослини не хворіли, слід точно дотримуватися усіх правил агротехніки.

Для боротьби з грибковими хворобами рекомендується використовувати препарати:

  • DEFENDA Камзол, РК — ефективний проти широкого спектра грибкових хвороб ріпаку та інших культур, володіє захисною та лікувальною дією, може використовуватись як регулятор росту. Обприскування посівів протягом періоду вегетації проводять 2 рази. Норма витрати становить 0,75 – 1,25 л/га.

  • Bayer Фолікур® — використовується для інтенсивного вирощування ріпаку, володіє широким спектром біологічної активності, прискорює ріст коріння, забезпечує тривалий захист рослин від багатьох грибкових хвороб. Обприскування в період вегетації проводять 1 раз, норма витрати дорівнює 0,5 – 1,0 л/га.

  • BASF Піктор® — незамінний препарат для вирощування ріпаку. Володіє високою біологічною та фунгіцидною активністю, сприяє підвищенню врожайності за будь-яких погодних умов. Обробку проводять 1 раз за сезон, норма витрати складає 0,5 л/га.