Ріст регуляція озимого ріпаку
Застосування регуляторів росту на озимому ріпакови сприяє оптимальному розвитку рослин, інтенсивному розвитку кореневої системи, підвищенню морозостійкості під час перезимівлі.
Вирішальною умовою для нормальної перезимівлі рослин є добрий розвиток розетки при товщині кореневої шийки 8-10 мм, що дає змогу витримувати температури до мінус 15-18 °С. Важливим чинником для отримання оптимально розвинутих рослин перед входженням у зиму є строк сівби та інтенсивність росту висіяних сортів і гібридів.
В умовах виробництва часто доводиться відхилятися від оптимальних термінів у той чи інший бік. За ранніх строків сівби виникає небезпека переростання рослин і різке зниження їх зимостійкості. За пізніх – рослини до входження в зиму не встигають сформувати необхідну кількість листя й накопичити в точках росту достатню кількість цукрів, які забезпечують високу морозостійкість.
Оскільки кількість листків перед входженням у зиму визначає кількість стебел на рослині, то це, як правило, призводить до зниження урожаю.
Останнім часом найширшого застосування у якості ретардантів на ріпаку застосовують препарати із групи триазолів: Талер, КЕ (тебуконазол 250 г/л) 0,5-1 л/га, Камзол, РК (метконазол 60 г/л) 0,75-1,25 л/га. Ці препарати затримують ріст рослин у довжину, при цьому не пригнічують процес фотосинтезу, стимулюють накопичення асимілянтів та інших поживних речовин у корені; знижують вміст вологи в рослинах, що підвищує їхню морозостійкість; стимулюють розвиток кореневої системи, а також розростання кореневих волосків. Крім того, ці ретарданти діють як фунгіциди проти збудників низки хвороб ріпаку.
.
Ретарданти, як і багато інших регуляторів росту, добре діють у ясну сонячну погоду під час активного росту рослин. В осінній період ретарданти застосовують залежно від стану посівів. Початок їх застосування визначається головним чином густотою стояння рослин. Регуляцію росту озимого ріпаку слід розпочинати у момент коли рослини починають затіняти одна одну. Так, якщо ріпак перебуває в стадії чотирьох і більше розвинутих справжніх листків, має кореневу шийку більше 4 мм, його рослини нормального зеленого кольору і спостерігається початок змикання рослин, посіви слід обробляти ретардантами для затримки росту стебла.
Ретарданти можна з успіхом застосовувати і навесні: на посівах як озимого, так і ярого ріпаку – для профілактики від низки грибкових захворювань, з метою зменшення довжини стебла та попередження вилягання високорослих сортів і гібридів, створення оптимальних умов для роботи обприскувача, а також для стимулювання утворення додаткових бічних пагонів.
Оптимальний термін внесення ретардантів навесні – за висоти рослин 30 см і до початку бутонізації на головному пагоні. Обробку ретардантами можна поєднати із внесенням інсектицидів або гербіцидів. Дозу витрати препарату в межах рекомендованої норми встановлюють залежно від стану посівів. Обробка ріпаку завищеними дозами як восени, так і навесні неприпустима, оскільки рослини можуть сильно пригнічуватись, що приведе до зниження урожаю. Навесні ретарданти не рекомендується застосовувати під час посухи і в період із тривалими дощами.
