Підживлення по мерзлоталому ґрунті
26 листопада 2019 року

Підживлення по мерзлоталому ґрунті

Підживлення по мерзлоталому ґрунті

З настанням весни озимі посіви починають відновлювати свою вегетацію. У цей період для озимини важливим є доступність поживних речовин, насамперед азоту.

Його дефіцит сповільнює ростові процеси, що негативно позначається на майбутньому врожаї. За достатнього забезпечення азотом рослини швидко відростають і продуктивно кущаться у весняний період, забезпечуючи високу реалізацію потенціалу в наступний період вегетації.

Позакореневі підживлення озимої пшениці навесні обумовлюються декількома факторами, зокрема:

  • необхідністю стимулювати розвиток та кущення слаборозвинутих посівів;
  • забезпечити оптимізацію живлення рослин в період закладки потенціалу врожаю.

Ефективність застосування азотних добрив під пшеницю озиму залежить від запасів мінерального азоту в кореневому шарі ґрунту. Середній нормативний запас мінерального азоту навесні у шарі ґрунту 0-60 см під пшеницею озимою має становить не менше 110-130 кг/га.

Особливості дії азотних добрив

Після внесення у ґрунт аміачної селітри, амоній поглинається ґрунтово-вбиральним комплексом, що знижує його рухомість, і лише під дією нітрифікації він за 2-6 тижнів переходить в найбільш доступну для рослин нітратну форму.

Нітратна форма азоту утворює розчинні солі, що легко засвоюються рослинами пшениці озимої, проте для її споживання потрібна активна коренева система, інакше вона буде вимиватись вологою в нижні горизонти ґрунту під кореневмісний шар.

Коли проводити підживлення

Прикореневе підживлення КАСом і аміачною селітрою доцільно проводити в період, коли коренева система почала забезпечувати рослини елементами живлення з ґрунту, щоб уникнути вимивання нітратної форми азоту.

При цьому, вища ефективність аміачної селітри і КАСу за прикореневого внесення, порівняно з іншими видами азотних добрив, пов’язана з тим, що верхній шар ґрунту навесні збіднений саме на нітратні форми азоту і рослини краще реагують на його внесення.
Амонійні ж добрива локалізуються безпосередньо у місцях внесення та менш доступні після відновлення вегетації і забезпечують пролонгованість живлення азотом до пізніших фаз (колосіння-наливу).