17 лютого 2020 року

Темно-бура плямистість

Назва латиною: Spotting atrobrunneis hordeum
Культура: ячмінь, жито, пшениця
Збудник: Bipolaris sorokiniana shoem
Тип збудника: гриб

Поширення

Темно-бура плямистість ячменю розвивається повсюдно в регіонах з теплим кліматом, де спостерігається підвищена вологість до 95-97 % та температура повітря +15 °C. Особливо це стосується Полісся та лісостепових зон землеробства. Для зараження потрібно, щоб крапельна волога була присутня протягом 16 годин. Патоген вражає листя, а також коріння, стебла, колос та зерно злакових. Крім ячменю гриб вражає жито, пшеницю, овес. Збудником є міцелій та конідії, що збереглися в ґрунті, рослинних рештках, колосках і насіннєвому матеріалі. Епідемічне захворювання трапляється при температурі повітря + 22-25 °C. За оптимальних умов тривалість латентного періоду становить 7-10 днів.

Яку шкоду приносить темно-бура плямистість культурам

Після зараження Bipolaris sorokiniana shoem листки злаків вкриваються темними плямами з бурим або темно-сірим нальотом. При цьому порушується фотосинтез, сповільнюється зростання та розвиток рослин, у них формується менше первинних та вторинних коренів. При сприятливих умовах аналогічні плями з'являються на міжвузлі, що призводить до вилягання посівів. При загниванні коренів, рослина гине. В зерні грибниця викликає його недорозвиненість, продукує токсини, які погіршують якість пивоварних сортів ячменю. В результаті масового розповсюдження патогена недобір врожаю може досягти 30-40 %.

Темно-бура плямистість, або звичайна коренева гниль (Bipolarias sorokiniana Shoemaker):
1 - ураження сходів; 2 - ураження дорослої рослини; 3 - уражений лист; 4 - уражене зерно; 5 - конідія.
Альтернаріоз (Alternaria tenuis Nees et Fr.):
6 - уражений колосок; 7 - уражене зерно; 8 - конідії.

Ознаки ураження зернових

Симптоми темно-бурої плямистості залежать від генотипу рослини, умов навколишнього середовища, фази розвитку культури. Першою ознакою хвороби є поява навесні на листках та листкових піхвах паростків овальних плям коричневого кольору розміром 2 х 5 мм з характерним хлоротичним обрамленням. У дорослих рослин плями мають округлу чи подовжену форму розміром до 5х20 мм та обмежуються жилками. При сильному інфікуванні вони можуть зливатися та покривати всю поверхню листка. Якщо хвороба поширюється на колоскові луски, вони набувають бурий колір, а кінчик зернівки — коричневий або чорний. Такий симптом називається «чорним зародком».

Розвиток та поширення хвороби

Інфікування посівів проходить через проникнення конідій Helminthosporium sativum pam king et bake в епідерміс молодих паростків. Цикл розвитку бурої іржі складається з декількох стадій спороношення:

Первинна інфекція зустрічається на колеоптилі, вузлах кущіння та коренях. В міру зростання міцелію на вегетативних частинах з'являються плями, що мають вигляд штрихів і смужок довжиною до 1 см.
Вторинне інфікування виникає при подальшому поширенні грибниці на частини рослини, розташовані вище рівня грунту, особливо на нижнє листя. Після проникнення в листя продовжується зростання міцелію через продихи, а також всередині та між епідермальними клітинами. При цьому на уражених листках утворюються багатоклітинні темні конідієносці з конідіями, проростаючими двома кінцевими клітинами.

Досконала стадія життєвого циклу гриба зустрічається рідко. У зимовий час він зберігається в грунті, на пожнивних залишках та зерні у вигляді міцелію та конідій.

Лікування темно-бурої плямистості на сільськогосподарських культурах

Головне джерело хвороби — це заражений насіннєвий матеріал, тому лікувати темно-буру плямистість потрібно системними і контактними фунгіцидами. Основними способами лікування є протруювання насіння та обприскування посівів засобами, кращими з яких вважаються:

Парацельс— системно-контактний препарат для обробки посівів ячменю, жита та пшениці від широкого спектра грибкових захворювань. Випускається у формі концентрату суспензії. Діючою речовиною є флутриафол. Обробка проводиться не більше 2 разів за сезон, норма витрати препарату — 0,5 л/га.