13 січня 2020 року

Тверда сажка

Тверда сажка- Tilletia caries Tul., Tilletia tгitici Wiпt.

Збудник – Tilletia caries Tul., Tilletia tгitici Wiпt.

Уражені колосся злегка сплюснуті, колоски розчепірені, мають інтенсивно зелений колір з синім відтінком. При роздавлюванні уражених колосків у фазі молочної стиглості замість «молочка» виділяється сірувата рідина, що пахне триметиламіном (запах оселедця), внаслідок чого цю сажку часто називають смердючою.

Тверда сажка: 1 - уражене колосся на початку молочної стиглості зерна; 2 - уражене колосся в фазі повної стиглості зерна; 3 - «мішечки» сажки; 4 - теліоспори Tilletia levis Kuehn; 5 - теліоспори Tilletia tritici Wint.
Пилова сажка(Ustilago tritici Jens.); 6 - уражене колосся; 7 - теліоспори.

До настання повної стиглості зерна різниця в забарвленні здорових і уражених колосків майже зникає. Однак у хворому колосі замість зерна формуються чорні щільні овальні сажкові мішечки, наповнені масою дрібних теліоспор. Такі мішечки легко роздавлюються і також мають запах триметиламіну. Маса їх значно менше, ніж здорових зерен, і тому до настання воскової та повної стиглості зерна уражене колосся пшениці залишається прямостоячими, тоді як здорові під вагою зерна прогинаються.

Збудниками твердої сажки є базидіальні гриби порядку Ustilaginales: Tiiletia tritici Wint. (Син. Tilletia caries Tui.), Tilletia levis Kuehn (син. Tilletia foetida Liro), Tilletia intermedia Gessner і Tilletia triticoides Savul. Розрізняють їх за морфологічними ознаками теліоспор.

Під час прибирання та особливо обмолоту врожаю пшениці мішечки сажки легко руйнуються, і теліоспори, розпорошуючись, потрапляють на поверхню здорового зерна. Разом з зерном теліоспори потрапляють в ґрунт, де проростають, утворюючи базидії у вигляді трубочки, на якій павукоподібно розвиваються 4-12 базидіоспор. Після їх копуляції утворюються інфекційні гіфи, які проникають в проросток пшениці.
У рослині утворюється грибниця, яка, дифузно поширюючись, досягає конуса наростання і проникає в листя, стебла і колоски. Однак в перший період росту дію збудника хвороби на рослині зовні не проявляється. Тільки під час формування зерна відбувається значне розростання грибниці, а замість зерна утворюється чорна маса теліоспор, при цьому оболонка ураженого зерна не руйнується.

Рослини пшениці можуть заражатися і від теліоспор, що потрапили в ґрунт з пшениці-попередника, ураженої твердою сажкою. Однак дослідженнями Т. Д. Страхова (1953) встановлено, що життєздатність теліоспор твердої сажки в ґрунті зберігається недовго. Вони швидко проростають і гинуть під дією ґрунтових мікроорганізмів. Тому зараження рослин пшениці таким шляхом можливо тільки при проміжку в часі між збиранням врожаю і новим посівом не більше трьох тижнів. На півдні, де цей період значно більше, зараження рослин від теліоспор, що потрапили в ґрунт, практично не відбувається.
Джерелами зараження зерна можуть бути також тара, сівалки та інший сільськогосподарський інвентар, що не піддавався попередньому знезараженню.

Заходи захисту