Хлібний жук кузька

Хлібний жук-кузька — є розповсюдженим шкідником зернових культур та дикоростучих злакових рослин. Він виїдає зерно, що достигає, та вибиває з колосків стиглі зерна. На другому році життя комахи пошкоджують ще й кореневу систему рослин, а економічний поріг шкодочинності досягається вже за наявності 3 особин на 1 кв.м ділянки. 

Зовнішній вигляд хлібного жука

Щоб зрозуміти, яким саме шкідником уражено насадження, слід розібратися, як виглядає жук-кузька. Його зовнішній вигляд залежить від стадії розвитку:

• Імаго. Довжина 12-16 мм, блискуче тіло синьо-чорного забарвлення. Голова, щиток та передньоспинка мають зеленуватий блиск, вусики булавоподібні, крила темно-коричневі з характерною плямою чорного кольору поблизу щитка. Нижня сторона та пігідій вкриті густими сірими волосками.

• Яйця. Короткі, матові, білого кольору та овальної форми, довжиною 2 мм, на стадії дозрівання стають круглими.

• Личинка. Вигнута літерою С, біла, з буро-жовтою головою, розвиненими вусиками та ногами, довжиною до 35 мм.

• Лялечка. Жовтуватого забарвлення, довжиною 15-17 мм, відростки на вершині черевця відсутні. 

З якими шкідниками часто плутають жука кузьку

За морфологічною будовою близький до посівного кузьки Anisoplia segetum, відрізняється від нього лише відсутністю довгих щетинок на бічних краях накрилок. 

Підвид Anisoplia austriaca major можна відрізнити за більшим розміром імаго. Також в насадженнях зернових культур можуть зустрічатись:

• кузька-хрестоносець — Anisoplia agricola;

• кузька-Бренске — Anisoplia brenskei.

Поширення хлібного жука кузьки

Шкідник найбільш поширений у районах південного Лісостепу та Степу, на південь лінії вздовж Вінницької, Харківської, Полтавської та Київської областей.

Через зміни кліматичних умов поширення комахи поступово розповсюджується у північні регіони, а його шкодочинність суттєво зростає. 

Основна шкода полягає у виїданні комахою зерна молочної стиглості та вибитті вже стиглого твердого зерна на землю. Особливої шкоди завдає ячменю, пшениці та житу. 

В стадії личинок пошкоджує кореневу систему культурних рослин, плодових саджанців, буряку, кукурудзи, зернових, тютюну, особливо у посушливі періоди.

Шкодочинність жука кузьки

Жук виїдає зерна злаків у період молочної стиглості, а тверді зерна вибиває на ґрунт. Особливо сильно пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь, живиться зернами диких злаків. Личинки пошкоджують корені жита, пшениці, кукурудзи, буряків, соняшнику, картоплі, тютюну, плодових саджанців у розсадниках.

Може перелітати з посівів озимини на посіви ярих культур, ушкоджуючи спочатку краї ділянки, поступово пересуваючись всередину.

Хлібний жук на пшениці призводить до втрат врожаю в середньому на 5-10%, а в деяких господарствах сягають 40%.

Втрати на 1 га посівів залежать від кількості особин на 1 кв.м ділянки:

• 1 — 50-50 кг;

• 3 — 120-150 гк;

• 10 — 400-500 кг.

За сприятливих погодних умов втрати можуть бути вдвічі більшими, оскільки концентрація шкідників сягає 60-100 особин на 1 м2 ділянки.

Економічний поріг шкодочинності встановлюється за наявності 3 дорослих імаго на 1 м2 поля. 

Етапи та фази розвитку хлібного жука

Масовий літ комах розпочинається в кінці травня та триває до початку серпня, зі значним збільшенням кількості в період середина червня — середина липня. 

• Імаго в період активності та спекотну сонячну погоду активно літають, сідаючи на колосся та живлячись зерном. 

• Відкладання яєць самки розпочинають через 14 днів після вильоту, невеликими купками до 40 шт у 2-3 підходи. 

• Личинки з'являються через 21 добу, живляться перегноєм та дрібним корінням рослин, а личинки другого віку — кореневою системою культур. Для зимівлі заглиблюються у грунт на 30-80 см, щоб навесні знову піднятись на поверхню.

• Лялечки формуються навесні в грунтових колисочках, заглиблених у землю на 10-15 см, у цій стадії перебуває до 15 діб, після чого з'являється нове покоління імаго.

Тривалість життя самців 16-24 дні, самок 21-35 днів.

Методи боротьби з хлібним жуком кузькою 

Наразі для захисту посівів зернових від шкідників зареєстровано велику кількість препаратів на основі різних діючих речовин. Високу ефективність демонструють як контактні засоби, так і препарати кишкової дії, а також суміші фосфорорганічних речовин з піретроїдами (при дотриманні витратних норм).

Обираючи інсектицид від хлібного жука, слід віддати перевагу тому, який ефективний проти комплексу різних шкідників. З біологічної та економічної точки зору, такими засобами є:

• Твікс. Сучасний інсекицид з контактно-кишкової, локально системної, репелентної та фумігаційної дії. Ефективний проти широкого спектру шкідливих комах в усіх фазах розвитку. Призводить до їх швидкої загибелі відразу після використання та не викликає резистентності завдяки вмісту одразу двох діючих речовин. Може використовуватися протягом усього сезону для обприскування насаджень з дотриманням витратної норми 0,75-1,2 л/га.

• Децис Люкс. Коктактний інсектицид групи піретроїдів з прискореним нокаутуючим ефектом. Містить прилипачі, за рахунок яких відмінно вкриває листкову поверхню, здійснює тривалу захисну дію. Застосовується для обприскування насаджень у вегетаційному періоді. Рекомендована доза 0,3-0,4 л/га, кількість обробок — 3.

• Престо. Системний засіб контактно-кишкової дії, дозволяє контролювати широкий спектр шкідників. Загибель комах настає вже за 30 хвилин після застосування. Вміст двох діючих речовин забезпечує тривалий захист, не викликає резистентності. Використовується шляхом обприскування насаджень у вегетаційному періоді. Витратна норма — 0,15-0,3 л/га. 

Заходи запобігання 

Заходи боротьби із хлібними жуками мають включати профілактичні агротехнічні методи:

• ретельне лущення стерні;

• глибокий обробіток грунту — зяблева оранка;

• міжрядковий обробіток парових полів та просапних насаджень на 10-12 см, для знищення лялечок і личинок;

• дотримання правил сівозміни;

• обробка крайових смуг посівів інсектицидами за досягнення економічного порогу шкодочинності (3-5 особин на 1 м2).