Фітофтороз

Назва латиною Phytophthora infestans

Фітофтороз — поширена грибкова хвороба, для якої характерні стрімка течія, швидке поширення та високий відсоток загибелі заражених рослин. Особлива небезпека полягає в тому, що збудник легко переходить в одного виду культур на інші. Найчастіше пік захворювання припадає на другу половину літа, тому профілактичні заходи слід проводити на початку сезону.

Збудник фітофторозу

Збудником хвороби є ооміцетний гриб Phytophthora infestans dBy, клітинні стінки якого складаються з целюлозоподібної субстанції та незначної кількості хітину. Грибниця патогену не сегтована, багатоядерна, має безбарвні гіллясті гіфи товщиною від 3,4 до 12 мкм. Вони утворюють гаусторії (бічні відростки у вигляді кулі), які проникають в міжклітинний простір клітин листя, стебел та молодих паростків. На кінцях зооспорангиєносців утворюються безбарвні одноклітинні зооспорангії з 4 – 16 зооспорами.

Ознаки ураження

Перші ознаки ураження ооміцетами проявляються у вигляді брудно-бурих плям на листках, навколо яких з'являються кільця білої плісняви. Через декілька днів вони покриваються світло-сірим нальотом. При сухій погоді листя починає жовтіти та всихати через 3 – 4 дні, при вологій — никне та загниває.

На стеблах томатів фітофтора проявляється у вигляді довгастих коричневих плям, які не мають чітких меж. Поступово плями розростаються та покриваються сіро-білим нальотом. Уражені плоди неоднорідно тверднуть, на них розповсюджуються бурі плями неправильної форми. На картоплі заражене картоплиння всихає передчасно, а на бульбах з'являються сірі або коричневі ділянки та сліди гниття.

Стадії розвитку хвороби

Патоген зимує у вигляді зооспор у ґрунті, на бадиллі, насінні (у томатів, баклажанів, перцю) або міцелію всередині бульб картоплі. Розвиток хвороби проходить в кілька етапів:

Розгалужений міцелій грибів, розташований в тілі рослини-господаря, випускає назовні розгалужені спорангієносці через продихи ураженого листя, стебла, плода або бульби.
Утворені спорангієносцями одноклітинні зооспорангії відриваються та розносяться повітряними потоками або дощовими бризками.
Потрапляючи в краплю води на поверхні листка, спорангії утворюють 6 – 8 покритих оболонкою зооспор, що проростають, формуючи при цьому паросткові трубки через продихи в тканини листової пластини.

Залежно від температури довкілля період між зараженням і утворенням нового спороношення складає 3 – 16 днів. Оптимальною температурою для розвитку збудника є діапазон від +1,5 °C до +30 °C. Простий безстатевий цикл розвитку фітофтори відбувається протягом сезону кілька разів.

Окрім безстатевого є також статеве розмноження, яке відбувається при спарюванні двох типів екземплярів у популяції. Умовно вони називаються А1 та А2. Один утворює оогонії — жіночі гамети, а другий — антеридії (чоловічі гамети). Після злиття статевих клітин утворюється ооспора, яка має товсту оболонку і може пережити тривалу посуху та низьку температуру.

Як відбувається зараження

Джерелом інфекції є заражене насіння, живці, бульби, рослинні залишки та ґрунт, куди збудник захворювання потрапляє під час поливу чи дощів, або при зіткненні бадилля і плодів з верхнім шаром землі при збиранні врожаю. Навесні поширення гриба відбувається за допомогою зооспорангій. В умовах високої вологості (не менше 76%) вони утворюють велику кількість зооспор, які проникають в тканини рослин і проростають. При температурі +10 °C процес займає близько 3 годин, а при + 20 – 25 °C — усього 1,5 години.

Причинами захворювання є:

різкі коливання між денною та нічною температурою повітря, що сприяють утворенню роси;
зайве вапнування ґрунту;
загущення посадок, що погіршує їх провітрюваність та освітленість;
відсутність профілактичних заходів.

Які культури вражає фітофтороз і якої шкоди завдає

Phytophthora infestans чинить шкоду бульбам, стеблам, листю та плодам ослаблених рослин сімейства пасльонових та деяким іншим культурам:

картоплі;
томатам;
перцю.

В результаті зараження істотно зменшується асиміляційна поверхня листя, знижується накопичення поживних речовин в період бульбоутворення. Хворі рослини формують недорозвинені плоди, зменшується їх кількість. При значному ураженні картоплиння фітофторозом недобір врожаю може сягати до 70% і більше. Заражені бульби стають сприятливим середовищем для поширення вторинної бактеріальної інфекції, яка призводить до гниття в період зимового зберігання.

Препарати проти Phytophthora infestans dBy та інші заходи боротьби та запобігання

Знаючи, чим небезпечна фітофтора, важливо запобігати поширенню патогена і негайно починати лікування рослин фунгіцидами:

Syngenta Квадріс® Топ — ефективний препарат, який містить азоксистробін та дифеноконазол. Він чинить лікувальну, профілактичну та антиспорулянтну дію, проявляє високу активність проти всіх видів ооміцетів, забезпечує тривалий захист рослин. Використовується 3 рази за сезон, норма витрати складає 0,75 – 1,0 л/га.
Syngenta Ширлан™ — контактний фунгіцид з вираженими захисними властивостями, діючою речовиною є флуазинам. Блокує проростання зооспор та ріст гіфів патогена, сумісний у бакових сумішах із більшістю інсектицидів та фунгіцидів. Протягом сезону проводиться до 4 обробок, норма витрати становить 0,3 – 0,4 л/га.
Syngenta Ридоміл® Голд — до складу препарату входять діючі речовини манкоцеб та металаксил, завдяки чому він ефективно пригнічує патогени з класу Ооміцети, надійно захищає картоплю та овочеві культури під час активного розповсюдження фітофторозу. Протягом сезону проводиться 3 обприскування, норма витрати складає 2,5 кг/га.

Профілактичними засобами боротьби з фітофторою вважаються:

суворе дотримання сівозміни культур;
вибір сортів та гібридів, стійких до хвороби;
полив рослин у відкритому ґрунті у ранкові години, щоб за день земля встигла висохнути, та в теплицях під корінь для виключення зайвої вологи на листках;
дотримання схеми посадки з метою поліпшення провітрюваності та інсоляції культур;
просторова ізоляція полів на відстань не менше 500 метрів.