Аскохітоз

Аскохітоз — хвороба культурних рослин, збудником якої є недосконалі гриби різних видів з роду Ascochyta. Вони легко пристосовуються до умов навколишнього середовища та вражають наземні органи у гороху, конюшини, гарбузових протягом усього періоду вегетації. Захворювання поширене на всій території України, особливо в регіонах з підвищеною вологістю: Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях та в Поліссі.

Яку шкоду приносить аскохітоз культурам

Шкідливість аскохітозу проявляється в погіршенні схожості насіннєвого матеріалу, загниванні кореневих розеток, листя та стебел. Уражені сходи у 2 – 3 рази відстають у розвитку від здорових паростків, передчасно втрачають листя та засихають. При інфікуванні дорослих рослин колонії грибка не розростаються плямами, але зберігаються на листі та стеблах у вигляді густо розташованих пікнід чорного кольору. При великій вологості гриб поширюється на значні відстані, завдяки чому кількість зараженого насіння може сягати до 90 %. В результаті загибелі молодих паростків на початку вегетації в окремих регіонах недобір врожаю може становити до 60 %.

Ознаки ураження 

Симптоми ураження зазвичай проявляються в середині літа та залежать від різновиду збудника і виду рослин. Найбільш часто зустрічаються:

• Аскохітоз бобів. Бобові вражають три види виду патогену: блідий, темний та такий, що зливається. Їх характерною ознакою є утворення плямистості з точковим спороношенням пікнід у вигляді великих бурих плям із виразкоподібними заглибленнями без облямівки. На стеблах з'являються подовжені світлі плями, на плодах — округлі з обідком темно-червоного або бурого кольору.

• Аскохітоз пшениці. Інфікуванню найсильніше піддаються озимі сорти. Спочатку дрібні плями мають округлу або неправильну форму та забарвлені у світлий колір із коричневою окантовкою. Поступово вони зливаються, листки набувають брудно-сірого відтінку та засихають. Збудник вражає колосся і сприяє появі чорного зародка.

• Аскохітоз соняшника. Зараження проявляється у вигляді численних чорних плям округлої або неправильної форми із сіруватим відтінком у центрі листя, які швидко захоплюють всю його поверхню. Хворе листя скручується і стає в'ялим. Якщо стебло зрізати, то на місці зрізу проступає коричнева паренхіма.

Розвиток та поширення хвороби

Джерелом інфекції є ґрунт, заражений насіннєвий матеріал та рослинні рештки. Ураження рослин конідіями відбувається навесні та впродовж вегетаційного періоду. Інфекція поширюється вітром, комахами та опадами. При попаданні на листя та стебло утворюються нові осередки ураження. Розвиток аскохітозу починається з нижніх листків, поступово патоген поширюється на всі тканини. Оптимальними умовами для розповсюдження інфекції є рясні опади та температура повітря в межах + 20 – 25 °C. Залежно від типу збудника інкубаційний період триває 2 – 8 днів. Поширенню інфекції сприяють ушкодження бульбовими довгоносиками та механічні травми тканин.

Лікування аскохітозу на сільськогосподарських культурах

Для лікування використовують системні фунгіциди, із яких найбільш ефективними вважаються:

• Syngenta Амістар® Екстра — у складі активні речовини ципроконазол та азоксистробін. Забезпечує довготривалий захист від багатьох грибкових захворювань, володіє хорошою термо- та фотостабільністю, покращує схожість та якість зерна. Обробка проводиться 2 рази за сезон, норма витрати складає 0,5 – 1,0 л/га.

• Syngenta Амістар® Голд — активними речовинами є азоксистробін та дифеноконазол. Захищає соняшник та просапні культури від широкого спектра грибів, чинить профілактичну та лікувальну дію. Під час періоду вегетації проводиться 2 обробки, норма витрати становить 0,5 – 1,0 л/га.

• DEFENDA Дот  — чинить лікувальну та профілактичну дію. Контролює грибкові хвороби в посівах пшениці, ячменю та в посівах цукрових буряків. Містить активні речовини ципроконазол і пропіконазол, які дуже швидко проникають в тканини та блокують розвиток усіх видів патогенів. Забезпечує захист протягом 4 тижнів. Застосовується 1– 2 рази за сезон, норма витрати дорівнює 0,4 – 0,5 л/га.

Профілактичні заходи

До превентивних заходів боротьби відносяться:

• дотримання сівозміни із 3 – 4 річним чергуванням культур;

• посів в оптимально ранні строки;

• своєчасне збирання врожаю;

• знищення післяжнивних залишків;

• глибока оранка ґрунту восени;

• профілактичне обприскування посівів фунгіцидними препаратами при високій вологості повітря;