Піренофороз зернових

Піренофороз зернових найбільш розповсюджений на півдні України, і зустрічається здебільшого на пшениці та деяких різновидах дикорослих злаків. На житі та ячмені зустрічається рідко, овес є стійкою до патогена культурою.

Розноситься конідіями повітряно-крапельним шляхом. Збудники захворювання зимують у насінні та рослинних рештках, формуючи сумчасту стадію в псевдотеціях. Поширенню патогена сприяють теплі та вологі погодні умови (температура 24-27 С° та відносна вологість повітря вища за 98%).

Шкідливість

Жовта плямистість зернових за сильного розвитку викликає злиття некрозів на листках, площа яких може перевищувати половину розміру листкової поверхні. По мірі збільшення зони ураження інфіковане листя передчасно в'яне, відмирання починається із верхівки рослини.  На відміну від інших захворювань листкові пазухи вражаються патогеном в останню чергу. 

Хвороба суттєво зменшує масу 1000 насінин, а втрати врожаю можуть варіюватись відповідно до:

• інфекційного навантаження;

• фази початкового ураження рослин;

• насиченості сівозміни зерновими культурами;

• тривалості сприятливих  для патогена зовнішніх умов у вегетаційному періоді;

• особливостей обраного сорту культури. 

Без застосування профілактичних заходів захисту втрати врожаю можуть становити 20-50%.

Ознаки ураження жовтою плямистістю

Піренофороз пшениці діагностувати вкрай важко, через те, що його симптоми нагадують перебіг нетипового септоріозу. 

Прояви захворювання візуалізуються в листкових піхвах по обох боках листка численними одиничними дрібними круглими плямами світлого коричневого або жовтого кольору, розміром до 5 мм. В центрі плям спостерігається характерне підняття епідермісу, а на деяких листках некротичні плями коричневого кольору до 2 мм в діаметрі, що нагадують очі.

З розвитком хвороби плями зливаються у поздовжні смуги довжиною до 20 мм із характерною зоною хлорозу, інколи плями набувають форми ромба або сочевиці. Колір плям такий самий як при ураженні септоріозом, і поступово вони розростаються займаючи ⅓-½ поверхні листка. На кінець сезону на великих плямах, навіть після повного висихання листка, може з'явитися наліт буруватого відтінку конідіального спороношення. Стійкі до хвороби листки залишаються неушкодженими, особливо прапорцеві. Окрім листя, гриб може пошкоджувати колоскову луску, що проявляється штрихоподібними плямами розміром 2-4 мм, які не збільшуються. 

Розвиток хвороби 

Збудники хвороби зимують у рослинних рештках. Осінню грибки формують у листкових піхвах та на стеблі псевдотеції чорного кольору, в яких ранньою весною утворюються аски. 

Під час дощів та за високої вологості достиглі сумкоспори вистрілюють на значну відстань (до 15 см), потрапляючи на молоде листя культури, де, розвиваючись та проростаючи, викликають первинне інфікування. 

Сприятливими умовами для успішного зараження вважаються плюсові температури та підвищена вологість протягом 6-48 годин.

Перші симптоми захворювання у вигляді дрібних коричневих плям з жовтим контуром можна виявити через 5-7 днів після інфікування. Розмір плям залежить від чутливості конкретного сорту пшениці до збудника хвороби, може становити до 5 см.

По мірі розповсюдження інфекції рослини можуть бути інфіковані повторно через конідії, які переносяться вітром на значні відстані (до 75 м). 

Розвитку хвороби сприяє вологість вища за 90% (тривалість 12-48 годин) та температурний режим в межах +24 — 27 °С.

Як лікувати піренофороз зернових культур

Враховуючи агресивність піренофорозу та активність його поширення, у посівах пшениці лікування слід розпочинати при появі перших ознак зараження за допомогою ефективних фунгіцидів в критичні для рослини періоди:

• під час кущіння;

• у фазі виходу в трубку;

• за появи прапорцевого листка;

• під час цвітіння-колосіння.

Лікування проводять шляхом обприскування насаджень ефективними препаратами:

• Тілт Турбо. Унікальний фунгіцид, що забезпечує швидкий стоп-ефект при грибкових захворюваннях рослин, зупиняючи розвиток хвороби на початковій стадії. Ефективність засобу не знижується навіть за низьких температур та нестабільних погодних умов. Застосовується шляхом обприскування культур восени та навесні з метою профілактики плямистостей. Рекомендоване дозування 0,8-1,0 л/га.

• Авіатор. Фунгіцид тривалої дії з неперевершеною ефективністю проти плямистостей та новим механізмом дії проти грибкових патогенів. Підвищує фотосинтетичну активність рослин, не викликає резистентності завдяки вмісту двох діючих речовин різних хімічних класів. Застосовується для обприскування дрібнокрапельним методом в період від початку кущення до появи прапорцевого листка. Витратна норма 0,8-1,5 л/га.

• Рекс Плюс. Ефективний фунгіцид для контролю широкого спектру фіто хвороб з тривалою захисною дією (до 5 тижнів). Здійснює профілактичну та лікувальну дію навіть за несприятливих температурних умов. Застосовується для обприскування посівів у вегетаційному періоді з дотриманням дозування 0,8-1,2 л/га.

• Солігор. Потужний засіб на основі одразу трьох діючих речовин з високою ефективністю проти піренофорозу. Здійснює профілактичну та терапевтичну дію, має виражений стоп-ефект та може використовуватись на одній ділянці щорічно, в рамках однієї сівозміни, оскільки не викликає резистентності та фітотоксичності. Використовується у вегетаційному періоді від появи 2-х листків до завершення цвітіння. Витратна норма 0,7-0,9 л/га.

Заходи запобігання розповсюдженню жовтої плямистості

Враховуючи той факт, що ознаки ураження патогеном з'являються значно пізніше ніж при септоріозі, а шкодочинність хвороби набагато вища, заходи обмеження поширення шкідливих мікроорганізмів мають вирішальне значення. Серед них найбільш ефективними є:

• регулярна фітосанітарна діагностика ділянок;

• повне знищення рослинних ренток;

• ретельне дотримання правил сівозміни, з виключенням вирощування пшениці по пшениці;