Бура листкова іржа

Поширення

Іржа бура — шкідлива хвороба, збудником якої є паразитичні гриби з порядку іржавинних, що вражають озиму та яру пшеницю, жито, ячмінь, інші злакові культури. Джерелом інфікування є падалиця, злакові бур'яни та проміжні рослини-господарі: кривоцвіт, костриця лучна та інші трави. Хвороба зустрічається повсюдно на території України, особливо в Поліссі та лісостепових регіонах, а також у степах в умовах рясного зрошення землі.

Шкідливість бурої листкової іржі пшениці

Бура листкова іржа є причиною зрідженості озимих посівів. За несприятливих погодних умов гриб поширюється на значні території та проявляється у вигляді епіфітотії. Уражені в осінній період сходи гинуть впродовж зими. Хвороба призводить до різкого зниження кількості та якості зерна. При ураженні листків верхнього ярусу вони відстають у рості. Інфікування призводить до зменшення маси 1000 зерен. Втрати врожаю можуть складати до 40%. Крім того, вона істотно погіршує якість насіннєвого матеріалу та хлібопекарські показники: зменшується натура і скловидність зерна, знижується вміст клейковини та сила борошна.

Ознаки ураження бурою листковою іржею

Перші симптоми хвороби з'являються на листках, піхвах і колоскових лусочках з'являються дрібні численні помаранчеві, коричневі або червонуваті пустули (урединії) з уредоспорамі кулястої або еліптичної форми. Згодом вони перетворюються в телії з теліоспорами та набувають чорний відтінок. Урединії та телії хаотично розташовуються на верхній (іноді на нижній) стороні листя і не утворюють суцільних плям. Навколо них можуть з'являтися хлоротичні або некротичні плями. При великій зараженості спостерігаються опіки.

Розвиток хвороби 

Патоген зимує в уредостадії у вигляді міцелію на посівах озимої пшениці та пожнивних залишках. Крім того, навесні джерелом зараження також є василистник малий та жовтий, на якому утворюється епідиальне спороношення. Спори розсіюються повітряними потоками на сотні кілометрів та заражають зернові культури в широкому діапазоні температур від +2,5 °C до +31 °C. Оптимальною вважається температура від + 15 °C до + 25 °C за умови наявності краплинної вологи на листках. Залежно від погодних умов інкубаційний період може тривати 5 – 18 діб. Низький рівень інсоляції і низькі температури збільшують латентний період. Впродовж періоду вегетації гриб здатний утворити декілька генерацій урединіоспор. Хвороба починає проявлятися під час кущіння, максимального розвитку досягає у фазі цвітіння і молочної стиглості зерна.  

Як лікувати буру листкову іржу пшениці

Боротьба з бурою листковою іржею пшениці полягає в застосуванні фунгіцидів для обприскування посівів на ранніх фазах розвитку хвороби. Результативність обробки залежить від компонентів, що входять до складу препарату. Найбільш ефективними є:

• DEFENDA Дот  — універсальний фунгіцид, що має превентивну та лікувальну дію, контролює більшість збудників грибкових хвороб. До складу входять речовини ципроконазол та пропіконазол. Починає діяти протягом півгодини після обприскування, зберігає фунгіцидну активність до 6 тижнів. У період вегетації проводять 1– 2 обробки, норма витрати для злакових культур становить 0,4 – 0,5 л/га.

• Corteva Agriscience ™ Аканто Плюс® — системний двокомпонентний фунгіцид, вживаний для контролю широкого спектра грибів. Речовинами, що діють, є пікоксістробін та ципроконазол. Має профілактичну та лікувальну дію. Протягом вегетаційного періоду проводиться 2 обробки, залежно від культури норма витрати складає 0,5 – 1,0 л/га.

• Syngenta Амістар® Екстра — системний двокомпонентний фунгіцид, у складі якого ципроконазол та азоксистробін. Він контролює весь спектр грибкових захворювань на будь-якій фазі розвитку, має гарну фотостабільність та тривалий період захисту, впливає на фізіологічні процеси в тканинах рослин, підвищує стресостійкість. Обробку проводять 2 рази за сезон, норма витрати складає 0,5 – 0,75 л/га.

Заходи запобігання появі бурої листкової іржі

До основних агротехнічних заходів боротьби з бурою листковою іржею злаків відносяться:

• дотримання сівозміни та агротехніки вирощування озимої та ярої пшениці та інших злакових;

• пожнивне лущення стерні з подальшою глибокою зяблевою оранкою;

• просторова ізоляція полів з озимими та ярими культурами;

• своєчасне знищення бур'янів.