Фузаріоз колосу

Небезпека для людини і тварин

Фузаріоз пшениці становить серйозну небезпеку для людей, тварин, бо в результаті інфікування змінюється її хімічний склад. При цьому відбувається розкладання білкових з'єднань з виділенням аміаку, руйнування клітковини та крохмалю, накопичення небезпечних для людини токсичних речовин фузаріотоксинів. Ендосперм стає пухким, таким, що кришиться. При цьому зменшується необхідна для виробництва борошняних виробів набрякаємість та еластичність клейковини. Виготовлений хліб має грубий, великопористий м'якуш темного кольору. Вживання хлібобулочної продукції, зараженої мікотоксинами (так званий «п'яний хліб»), викликає блювання, розлад кишкового та зорового апарату, судоми, провокує септичну ангіну, захворювання шкіри та анемію. У людини можуть проявитися симптоми алкогольної інтоксикації.

Присутність мікотоксинів у пшениці, призначеній для корму худобі, може викликати у тварин важкі патології нирок і печінки. Серйозними симптомами є:

• відмова від корму;

• блювання;

• зниження ваги;

• імуносупресія;

• порушення репродуктивних функцій;                                  

• епідермальний некроз.

Способи виявлення

Виявлення фузаріозу засновано на візуальному спостереженні за посівами при проходженні по маршрутам обстеження полів у фазі цвітіння. Хворобу виявляють при проведенні аналізів та експертиз після видалення уражених зернівок шляхом ручного розбирання. Ці способи добрі відомі агрономам, які знають, що таке фузаріоз зернових культур:

• Візуальний огляд. У районах поширення грибів роду Fusarium ознаки ураження колосків помітні на полі. Луски у верхній частині стебла стають знебарвленими. Пошкодження буває на кількох колосках, або обмежується верхньою, нижньою, середньою його частиною. На уражених лусочках утворюється пухнастий наліт міцелію білого, оранжево-рожевого або червоного кольору. На нальоті формуються подушечки, які є скупченням конідій гриба. Спосіб дозволяє швидко виявити інфіковані рослини, проте не є досить точним та надійним.

• Мікологічний аналіз. Метод полягає в розміщенні частин інфікованих рослин в живильне середовище, яке сприятиме зростанню грибниці. Через кілька днів за допомогою мікроскопа визначається вид грибів Fusarium за характерними таксономічними відмінностями. Даний спосіб більш точний у порівнянні з попереднім, але вимагає витрат часу та використання лабораторного обладнання.

• Принцип діагностики полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Метод полягає в ампліфікації (створенні копій) фрагментів ДНК за допомогою особливого ферменту Taq-полімерази. При проведенні діагностики ланцюгова реакція проходить в три етапи (денатурація, віджиг та розширення) та повторюється в кількох циклах. На кожному кількість копій подвоюється. Після повторення 20 циклів їх стає достатньо для визначення ДНК. Це дає можливість встановити наявність певного одного чи декількох патогенів в тканинах рослин. Недоліком даного способу є необхідність в наявності спеціального обладнання.

• Технологія планарного хвилеводу. Швидкий та надійний інноваційний метод виявлення фузаріозу дозволяє викривати за один вимір до 4 — 5 видів патогенів. Переваги методу: можливість отримання результату протягом 25 хвилин; відсутність потреби в спеціальній підготовці біоматеріалу для досліджень. Недолік полягає в необхідності використання спеціалізованого обладнання.

• Фітопатологічна експертиза. Спосіб передбачає визначення в лабораторних умовах якісного та кількісного складу патогенів, які передаються через посівний матеріал. Для цього насіння пророщують в оптимальних умовах в спеціальній ємності. При зараженості використовують змив спор з поверхні зернівки та метод аналізу зародків. Видову належність та кількість патогена у відібраній пробі визначають за ознаками прояви інфекції.

Боротьба з фузаріозом колоса та зерна

Для попередження ранньої стадії хвороби здійснюють контроль рослин у фазі цвітіння. При появі перших симптомів слід проводити фунгіцидну обробку посівів препаратами, в яких діючою речовиною є тебуконазол. Для контролю пізнього фузаріозу виконується додаткове обприскування полів та обробка по колосу. Важливо використовувати системні фунгіциди, поки колос залишається зеленим чи тільки починає жовтіти, щоб рослини могли їх поглинати. Ефективність препаратів залежить від кількості активної речовини, тривалості його дії, швидкості проникнення та розповсюдження по тканинах, здатності пригнічувати вплив збудника. До кращих системних фунгіцидів належать:

• DEFENDA Камзол, РК. Препарат системної та лікувальної дії, захищає колосові зернові культури та ріпак від фузаріозу, іржі та деяких інших інфекційних хвороб. Випускається у формі розчинного концентрату, містить діючу речовину — метконазол. Він швидко проникає в тканини та порушує біосинтез клітин патогена. Норма витрати для пшениці становить 1,0 – 1,5 л/га. Препарат зберігає захисні властивості в будь-яких погодних умовах, сприяє розвитку потужних коренів рослин та збільшує час дозрівання зернівок.

• DEFENDA Талер, КЕ. Системний препарат, який поєднав у собі фунгіцид та інгібітор росту. Відрізняється лікувальною та профілактичною дією. Захищає посіві зернових та ріпаку від фузаріозу, іржі, гнилей, борошнистої роси, інших хвороб. Реализується у вигляді концентрату емульсії, містить тебуконазол, який руйнує клітинні стінки патогена, зупиняє ріст міцелія та призводить до його загибелі. Талер, КЕ починає діяти через 1 – 2 години після обприскування, характеризується тривалим терміном впливу. Використовується два рази за сезон, норма витрати складає 0,75 – 1,0 л/га. Остання обробка виконується за 30 днів до збору врожаю.

• BASF Осіріс® Стар. Двокомпонентний препарат, до складу якого входять епоксиконазол та метконазол. Використовується для контролю фузаріозу та інших хвороб колосу та листя на пшениці та ячмені, протидіє забрудненню мікотоксинами. Випускається у формі концентрату емульсії, рівномірно розподіляється по посівах, здатний проникати через восковий наліт та переміщатися до колосового стрижня. Стійкий до змивання дощем. Обробка фунгіцидом проводиться дворазово під час вегетації. З урахуванням патогену та стану посівів норма використання становить 0,75 – 1,5 л/га. Підходить для застосування у бакових сумішах з мінеральними добривами та іншими ЗЗР.

• Bayer Тілмор®. Системний двокомпонентний потужний фунгіцид, чинить лікувальну, профілактичну дію, призначений для захисту озимих та ярих посівів ріпаку і пшениці від фузаріозу, комплексу інших хвороб. Діючими речовинами є протіоконазол (80 г/л) та тебуконазол (160 г/л). Випускається у препаративній формі концентрату, що емульгується. Допускається застосування під час вегетації ріпака один раз за сезон, обробку пшениці можна проводити два рази. Витрата визначається стадією хвороби, видом та станом рослин, та складає 0,75 – 1,5 л/га. Препарат підходить для використання у бакових сумішах разом із регуляторами росту, інсектицидами, іншими фунгіцидами. Застосування Тілмор® покращує стійкість до вилягання, сприяє росту бічних стебел.

Заходи запобігання зараження зернових культур

Головне джерело інфекції — заражений посівний матеріал, пожнивні залишки разом із утвореними на них плодовими тілами та аскоспорами, ґрунт, в якому зимує грибний міцелій. При сприятливих умовах фузаріоз поширюється протягом 5 – 7 діб. При зараженні  ґрунту відбувається пошкодження коріння (фузаріозна коренева гниль), стебла та міжвузля. На надземних органах рослин та листках формуються конідії, які розносяться поривами вітру та дощем.  

Зараження найчастіше відбувається в фазі цвітіння. Розвиток хвороби починається з проникнення спор у стебло та їх розвиток всередині поза провідної системи. Обхоплюючи колоски, вони поглиблюються у середину стрижня. При проникненні в центральний стрижень патогени блокують надходження поживних речовин у колоски, розташовані вище та призводять до білоколосиці. 

При попаданні на пильовики спори здатні проникати всередину разом з пилком, далі зернівки інфікуються, розвивається фузаріозна гниль. Багате живильними речовинами середовище сприяє проростанню та розвитку міцелія, який проникає в алейроновий шар та руйнує білок, виділяючи різні токсини, в тому числі аміак. Чинники, які сприяють поширенню хвороби:

• рясне випадання опадів та високий рівень вологості в фазі колосіння та цвітіння під час дозрівання аскоспор;

• розташування полів з озимими культурами в низьких болотистих місцях;

• незбалансоване живлення мінеральними добривами по азоту та фосфору;

• несвоєчасне прибирання рослинних залишків, порушення агротехніки;

• недотримання сівозміни, коли гірші попередники — зернові та буряк;

• велика загущеність посівів.

Попередити появу та розвиток фузаріозу допоможуть превентивні заходи:

• протруювання насіння фунгіцидними протруйниками перед посівом;

• глибока літньо-осіння зяблева оранка ґрунту під посів ярих наступного року;

• дотримання сівозміни та правильний вибір попередників;

• своєчасне прибирання пожнивних залишків для запобігання розвитку кореневої гнилі;

• вирощування сортів і гібридів, стійких до інфікування грибом роду Fusarium;

• посів озимих в оптимальні терміни;

• дотримання норм висіву та відстаней між стеблами рослин;

• осіннє підживлення озимих посівів фосфорно-калійними добривами;

• пізня осіння обробка вегетуючих озимих фунгіцидами (до випадання снігу);

• своєчасне видалення бур'янів в посівах.

Дотримання правил при посіві зернових та грамотне проведення комплексних агротехнічних заходів дозволить не допустити їх зараження фузаріозом та мінімізувати втрати врожаю.