П’явиця червоногруда

П’явиця червоногруда — небезпечний шкідник зернових культур, завдає великої шкоди посівам при масовому розмноженні. Має повний цикл розвитку з однорічної генерацією.

Зовнішній вигляд п’явиці звичайної

Щоб боротися із шкідниками, потрібно знати, що таке п'явиця звичайна, та який вона має вигляд. Це жук зеленувато-синього кольору з металевим блиском. Його тіло злегка витягнуте, має довжину близько 4 – 5 мм та ширину до 1,6 – 2,0 мм. Передньоспинка дуже опукла, має густо-пунктировану глибоку перетяжку, яка по бокам згладжується та розширюється. Передньоспинка та три пари ніг забарвлені в жовто-червоний колір, вусики, лапки та верхня частина гомілок чорні. Надкрила покриті точковими рядами світлого кольору.

Личинка має горбате червоподібне тіло, злегка роздуте в середній частині, довжиною близько 7 мм. Спочатку вона забарвлена у світло-жовтий колір, потім покривається чорним слизом, який у кінці розвитку скидає.

З якими шкідниками часто плутають червоногруду п’явицю

За морфологічними ознаками до цього шкідника найбільш близькі:

• Рисова п'явица з блискучими синюватими надкрилами, жовтуватою головою та передньоспинкою. Перші два членики вусиків та ноги у неї руді, лапки злегка зачорнені, черевце у волосках та густих точках, передньоспинка вгорі широка, а з боків дуже поглиблена.

• П'явица синя. Її довжина складає 3 – 4 мм. Голова, вусики та ноги забарвлені в зеленувато-синій, синій або синьо-фіолетовий колір з металевим блиском. Перетяжка передньоспинки гладка, з боків має ряд грубих ямок, розділених зморшками.

Поширення п’явиці червоногрудої

Даний вид шкідника поширений повсюдно на всій території, але найчастіше зустрічається в степових зонах та на південному сході лісостепових районів України. Найбільше пошкоджує посіви ячменю, вівса, твердої пшениці, проса, кукурудзи.

Шкодочинність звичайної п’явиці

Шкоди посівам завдають імаго та личинки. Дорослі жуки живляться листям, виїдаючи в них наскрізні отвори вздовж жилок. Личинки поїдають епідерміс листя, при цьому жилки залишаються незайманими. В результаті листові пластинки стають білястими та засихають, а рослина відчуває помітне пригноблення. Дуже негативно дія шкідників позначається на врожайності культур під час посухи та при нестачі вологи в ґрунті. Листя поступово відмирає, рослини погано ростуть та не виколошуються. В колосі та качанах формуються дрібні зерна з меншою вагою, втрати врожаю можуть становити до 50%. Проведення захисних заходів економічно обґрунтовано при чисельності шкідників у фазі:

• кущіння — виходу в трубку на ярих культурах: 10 – 15 екз./кв. м, на озимих: 40 – 50 імаго/кв. м;

• виходу в трубку — колосіння: 0,5 – 1 яйце або 1 личинка/стебло.

Етапи та фази розвитку П’явиці червоногрудої

Пробудження імаго відбувається в кінці квітня — на початку травня, коли температура повітря досягає +10 – 15 °C. Жуки виходять з ґрунту та заселяють спочатку озимі, потім ярові злаки. Після спарювання самиці відкладають яйця у вигляді ланцюжка, розміщуючи їх на нижній стороні листа по 3 – 7 штук. Цей період триває більше місяця. Всього самиця здатна відкласти від 120 до 300 яєць. Розвиток ембріона триває 13 – 14 днів, після чого личинки, що утворилися, розвиваються ще 2 – 3 тижні.

Їх розвиток розтягнутий у часі. Вони зустрічаються від фази стеблування до початку молочної стиглості зерна, після чого йдуть в ґрунт та обертаються в лялечку на глибині 2 – 5 см. Лялечка перебуває в коконі завдовжки близько 4 – 5 мм та спочатку має жовтуватий колір, потім темніє. На цій стадії вона перебуває 10 – 17 днів, після чого частина молодих жуків виходить на поверхню ґрунту та живиться на своїй рослині, а частина залишається в землі до наступного року.

Методи боротьби з П’явицею червоногрудою

Боротьба з червоногрудою п'явицею включає хімічні та агротехнічні засоби захисту. Для хімічної обробки використовуються:

• Syngenta Енжіо® — двокомпонентний інсектицид, до складу якого входять тіаметоксам та лямбда-цигалотрин. Вони надають потужний нокдаун-ефект та захищають рослини протягом тривалого часу. Відрізняється хорошою термо- та фотостабільністю, стійкістю до атмосферних опадів. Впродовж сезону проводиться 2 обробки, норма витрати в залежності від культури становить від 0,18 до 0,4 л/га.

• DEFENDA Альфа Супер (аналог Фастак) — інсектицид контактно-кишкової дії, що вживається для контролю широкого спектру шкідників в посівах зернових. Діюча речовина альфа-циперметрин з групи піретроїдів ефективно знищує проблемних комах на всіх стадіях розвитку. Обприскування проводиться в період вегетації, норма витрати становить 0,1 – 0,3 л/га, можна проводити 2 обробки за сезон.

• DEFENDA Престо — двокомпонентний контактно-системний інсектіцід від п'явиці червоногрудої. До складу входять клотіанідін та лямбда-цигалотрин. Препарат має тривалу захисну дію (до 30 діб і більше). Потужний нокдаун-ефект спостерігається вже через 30 хвилин після обприскування. Обробка посівів пшениці проводиться один раз за сезон, а поля, засіяні кукурудзою, соняшником та ріпаком обробляють двічі. Норма витрати становить для пшениці 0,15 – 0,3 л/га, для кукурудзи та соняшнику 0,3 – 0,4 л/га.

Заходи запобігання

Агротехнічні засоби боротьби передбачають:

• просторову ізоляцію посівів зернових від полів, де шкідник був помічений в минулому році;

• лущення та глибоку оранку ґрунту з загортанням пожнивних залишків після збирання врожаю;

• провокацію та знищення злакових бур'янів.