Клоп шкідлива черепашка

Назва латиною Eurygaster integriceps

Комаха відноситься до особливо небезпечних шкідників. Шкода, яка наноситься нею в регіонах шкідливості починає проявлятися вже у вазі відростання та кущення озимих, коли імаго перелітають на рослини після зимівлі.

Зовнішній вигляд шкідливої черепашки

Відповідно до стадії розвитку комахи виглядають наступним чином:

Яйця – щойно відкладені зеленого кольору, розміром близько 1 мм, поступово темніють, протягом 5-6 діб формується ембріон про що свідчить поява на яйцях особливого малюнку схожого на якір.
Личинки – першого віку чорного забарвлення, довжиною до 1,5 мм, другого віку – з темною головою та грудьми та світлим черевцем, довжиною до 2,3 мм, третього – сірі, з’являються зачатки крил, довжина до 6 мм, п’ятого – збільшуються до 10 мм, з'являються зачатки щитка та надкрил (три лопаті).
Імаго – мають овальне широке тіло довжиною до 13 мм, шириною до 7 мм. Забарвлення коричнево-сіре, деколи чорне. Розпізнати можна за характерним візерунчастим щитом-панцирем. Передньоспинка вдвоє більша за головну частину, крила заокругленої форми, голова трикутна, має колючо-сисний ротовий апарат для висмоктування соків рослин.

Які шкідники схожі на клопа-черепашку

За морфологічною будовою імаго клопа-черепашки схожі на хлібного клопа Eurygaster dilaticollis. Він відрізняється більш короткою передньоспинкою та відсутністю бугорків в основних кутках щитка, а також наявністю гладкого килю посеред щитка.

Сплутати комаху можна також із клопами видів Eurygaster austracus і Eurygaster maura схожими за морфологічною будовою.

Поширення шкідливого клопа-черепашки

В Україні шкідники здебільшого поширені в південно-східній лісостеповій та степовій зонах. Осередками масового розмноження є наступні області:

Запорізька,
Донецька,
Дніпровська,
Харківська,
Херсонська,
Миколаївська,
Луганська,
Вінницька,
Полтавська,
Черкаська.

Характер пошкодження озимих клопом шкідлива черепашка полягає у білоколосості та недорозвиненості зерна викликаних уколами комахи в стебло та його пошкодженням. Дорослі особини та личинки можуть живитися не лише рослиною, але й зерном. У місцях уколів воно стає зморшкуватим, а схожіть значно знижується. Через особливі ферменти, які містяться у слині клопа погіршуються властивості борошна, тісто виходить рідким, липким та малопружним.

Якої шкоди завдає посівам

Основної шкоди насадженням зернових колосових культур завдають імаго (літні, та ті, які успішно перезимували), а також личинки, починаючи від другого віку і старше.

Особини, що перезимували проколюють хоботком стеблину рослини трохи нижче зачатку колоска, висмоктуючи рослинні соки. У місці проколу формується перетяжка, проте пошкоджене стебло не в'яне, а залишається зеленим, не колоситься, поступово відмираючи.

При проколі в стрижень колоса та пазухи листя виникає білоколосість, а при проколах нижче основи – колос біліє повністю.

Найбільшої шкоди завдають личинки старшого віку та клопи нового покоління (літні)харчуючись зерном. Пошкоджене на ранніх стадіях зерно стає зморшкуватим, тому потрапляє у відходи. На зернах, пошкоджених у фазах молочної, воскової та повної стиглості формуються неглибокі вм'ятини. Зовнішньо такі пошкодження майже непомітні, проте ендосперм перетворюється у пухку, борошнисто-білу речовину, яка легко кришиться при будь-якому механічному впливі. Мука має низькі хлібопекарські якості.

Клоп шкідлива черепашка на пшениці, заходи боротьби з клопом шкідливою черепашкою

ЕПШ клопа шкідлива черепашка залежно фазі розвитку:

Для осіб, що перезимували в посівах – на озимій пшениці на етапі відростання-кущіння при наявності 2 осіб на м2 (у посушливу весну - 1/м2); на ярій пшениці у період кущення – 1,5/м2, в посушливі роки 0,5/м2.
Для личинок на озимих та ярих посівах встановлюється при виявленні личинок 2-3 віку у період налива зерна у кількості 2 осіб на м2 в насіннєвих, чи 5-6 осіб у звичайних насадженнях; 3-4 віку за настання молочної стиглості у кількості 2 особи на м2.

Фази розвитку шкідника

Несприятливі зимові умови комахи переживають в стадії імаго, зимуючи під опалим листям дерев та кущів, здебільшого в лісах та лісосмугах, де зосереджуються на освітлених ділянках під пухкою листяною підстилкою низької вологості.

В роки масового розмноження лісові масиви заселяються клопами рівномірно, а за депресії – лише на освітлених ділянках або з південного боку лісосмуг.

Зимою частина клопів гине:

за умов сніжної, помірно прохолодної зими і достатніх жирових накопичень загибель клопів складає 5-15%;
за відсутності сніжного покриву, різких температурних змін, у поєднанні із ослабленим фізіологічним станом смертність складає 80-90%.

Навесні клопи прокидаються при прогріванні підстилки до температур у межах 12-14°C, а за підвищення температури до +17 °C з'являються на її поверхні. Масовий переліт відбувається при денних температурах 18 – 19 °C. В залежності від температурних умов вихід клопів та їх міграція на зернові культури можуть розтягнутися до кінця травня.

Прилетівши на поля клопи населяють нижній ярус травостою, ховаючись в вузлах кущіння та у грунтових комках. У сонячну погоду за температур вищих +18 °C вони активізуються та починають харчуватись, пошкоджуючи рослину у фазі кущення та виходу в трубку.

Протягом 5-12 діб після заселення насаджень відбувається спарювання, самки починають відкладати яйця. В цей період клопи постійно знаходяться на поверхні рослин, не ховаючись навіть за умов суттєвого зниження денних температур.

Яйця розміщуються двома рядами на листі зернових культур, бур'янів, у рослинних рештках та навіть на комочках грунту. Процес яйцекладки триває до початку липня, далі самки відмирають. Одна особина може відкласти 50-400 яєць.

Розвиток ембріона у яйці триває 6-12 діб, а в прохолодних умовах до 20, потім з'являється личинка, яка у своєму розвитку проходить 5 стадій. У 1-2 віці зростання та розвиток особин сильно залежать від погодних умов. Зниження температури і вологості, а також сильні опади призводять до їх масової загибелі.

Харчуватися личинки починають із другого віку.

Окрилення та перетворення личинок п’ятого віку в імаго завершується виключно за умови харчування шкідника зерновою клітковиною. В залежності від кліматичних умов масове окрилення шкідника співпадає із завершенням фази молочної стиглості чи повним дозріванням зерна. Якщо особина не закінчує розвиток до прибирання врожаю, вона може харчуватись під валками, або на палому зерні та колосках.

Переселення молодих літніх імаго у місця зимівлі починається під час збору озимини. Клопи мігрують у денні або вечірні часи, перелітаючи на рівні 4-5 метрів. До перельоту шкідника змушують гнітючий вплив спеки та недостатня кількість їжі. Розселятися комахи можуть в різних біотопах, накопичуватись на ярих культурах та кукурудзі. Частина осіб летить в місця зимівлі, де харчується на диких трав’янистих злаках та насінні деревних порід. Переліт та харчування відбуваються до початку жовтня, накопичивши достаню жирову масу вони ховаються під підстилку.

Як боротися з клопом «шкідлива черепашка»

Методи боротьбі зі шкідливою черепашкою передбачають використання інсектициів, серед яких високу ефективність демонструють наступні препарати:

Бомбардир. Системний інсектицид, ефективний проти комах усіх стадій розвитку. Забезпечує тривалий контроль за розповсюдженням шкідників після одноразової обробки культури в вегетаційному періоді. Норма використання – 0,045 - 0,050 кг/га.
Престо. Засіб ефективний протягом широкого спектру комах та не викликає резистентності за рахунок наявності у складі одразу двох діючих речовин. Шкідники масово гинуть вже за 30 хвилин після обприскування. Робочий розчин готують у пропорції 0,15-0,3 л/га безпосередньо перед використанням.
Твікс. Інсектицид широко спектру поєднує у собі контактно кишкову, локально системну, фумігантну та репелентну дії, завдяки яким здатен паралізувати та знищувати дорослих шкідників та личинок на всіх стадіях розвитку. За рахунок вмісту одразу двох діючих речовин у складі препарат не викликає резистентності. Може використовуватись протягом всього сезону. Рекомендована кількість обробок – двічі, витратна норма 0,75-1,2 л/га.

Як запобігти появі клопа-черепашки на полях

Основна боротьба з клопом-черепашкою полягає у проведенні превентивних заходів, вони дозволяють зменшити кількість зимуючих шкідників на ділянках:

Своєчасний збір стиглого врожаю методами прямого комбайнування.
Боротьба із засміченістю полів дикорослими бур'янами, збереження біля посівних площ лісосмуг та ділянок зарослих дикою рослинністю для розмноження у них природних ворогів клопів.
Облік чисельності шкідника.
Дотримання агротехніки і технології обробітку грунту.
Своєчасна обробка посівів зернових відповідними інсектицидами.