Хлібний турун

Вважається найбільш небезпечним шкідником у посівах озимих культур, адже його максимальна шкодочинність припадає на вразливу фазу розвитку озимини. За безконтрольного розмноження комахи завдають рослинам значних пошкоджень та призводять до необхідності пересіву великих ділянок, а що таке жужелиця звичайна відомо майже кожному досвідченому аграрію.  

Зовнішній вигляд хлібної жужелиці

Щоб вчасно розпізнати шкідника та вжити необхідних заходів необхідно знати як виглядає хлібний турун на різних етапах свого розвитку: 

• Імаго — має чорне тіло довжиною 12-16 мм з легким бронзовим відтінком та виражені опуклі надкрила з заглибленими борозенками в дрібні крапки. Вуса, лапки, та гомілки червонувато-бурого забарвлення, голова виражена, вусики опущені. У самців передні лапки мають три розширених членики.

• Яйця — молочно білого кольору, овально видовжені, розміром до 2,5 мм.

• Личинка — у своєму розвитку проходить три віки, в які змінюється розмір її тіла та головної капсули від 5 до 28 мм та від 1,1 до 3,1 мм відповідно. Голова та грудина личинки має темнобуре забарвлення, колір тіла змінюється відповідно до віку І-ІІ вік — сірувато-зелене, наприкінці живлення — біле, перед заляльковуванням — кремового відтінку.

• Лялечки — білого кольору, відкриті, мають помітно виражені ніжки, крила та ротові органи і пару коротких шипів поблизу анального отвору, розміщуються у земляних колисочках. 

З якими шкідниками часто плутають жужелицю хлібну малу

За морфологічною будовою (зовнішнім виглядом) жужелиця хлібна мала в стадії імаго дуже подібна до темного Забруса (південної хлібної жужелиці Zabrus morio). Різниця між ними помітна у надкрилах, які у темного забруса значно ширші передньоспинки та мають неясні тонкі точкові борозенки. Передньоспинка звужується до вершини. 

Окрім описаного виду в посівах озимини часто зустрічаються також схожі за морфологічною будовою комахи Zabrusblaptoides.

Поширення жужелиці хлібної малої

В Україні комаха найбільш поширена в степовій та лісостеповій зонах, при чому в деяких регіонах (здебільшого південних та південно-східних) вона становить постійну шкодочинність та найбільшу чисельність. Це стосується наступних областей:

• Одеська;

• Миколаївська;

• Херсонська;

• Луганська;

• Донецька;

• Запорізька;

• Південна частина Кіровоградської. 

На Закарпатті, в Чернівецькій, північній частині Кіровоградської, Харківській, Полтавській, Київській, Сумській, Вінницькій Черкаській та Чернівецькій областях шкодочинність циклічна. 

Найбільшу загрозу становлять личинки, які інтенсивно поїдають листя молодих сходів, залишаючи на його місці лише жилки. У місцях масового скупчення шкідника рослини гинуть повністю, через що на полях утворюються характерні залисини. Після зимівлі живлення комах поновлюється і триває до етапу заляльковування. 

Шкодочинність хлібного туруна

Комаха пошкоджує усі зернові культури, включаючи кукурудзу, сорго, жито, овес, ячмінь ат злакові трави, проте найбільших втрат завдає посівам озимої пшениці, особливо у випадку їх розміщення по стерновому попереднику. За значного зростання таких посівів на 40-60%, особливо при 3-4 пільних сівозмінах проблема поширення жужелиці значно загострюється. 

Навесні, під час відновлення весняної вегетації культури, личинки, що успішно перезимували можуть пошкодити 20-45% посівів, тому необхідна вибіркова обробка насаджень інсектицидними препаратами. Слід зазначити, що личинки не припиняють живлення навіть під час зимівлі під сніговим покривом і поїдають листя, затягуючи його до своїх нірок.

На етапі наливу зерна дорослі імаго можуть пошкоджувати колоски, через що втрати врожаю в осередках скупчення жука складають 5-15%, оскільки кожна хлібна жужелиця за сезон пошкоджує до 60 зерен.

Економічний поріг шкодочинності встановлюється за наявності 2-3 личинок на кожен м2 ділянки незалежно від сезону, та 3-5 жуків літом, у фазі колосіння культури. В цьому випадку необхідна термінова обробка насаджень інсектицидами. 

Етапи та фази розвитку хлібної жужелиці

За один рік хлібний турун проходить повний цикл розвитку від яйця до дорослого імаго. 

Зимують шкідники у грунті, в стадії личинок, які поновлюють своє живлення одразу, як середньодобова температура повітря піднімається до +7-+8 °С. Період живлення триває біля 5-7 тижнів після чого личинки починають заляльковуватися для подальшого розвитку в стадії лялечки на глибині 20-70 см, яка триватиме 2-3 тижні. 

Вихід жуків спостерігається наприкінці весни-початку літа (травень червень), а їх  імагінальне живлення триває близько місяця, в залежності від кліматичної зони (у степових регіонах до кінця червня, у лісостепових — липня). Потім жуки переходять у стан діапаузи, зариваючись в грунт на глибину до 40 см і перебувають у ньому до кінця літа-початку осені. 

Із середини липня і до прикінця вересня починається етап відкладання яєць у грунт на глибину 3-50 см, після якого більшість імаго гине. До середини осені личинки відроджуються і зимують у посівах озимини, поновлюючи живлення під час відновлення весняної вегетації.

Комахи добре пристосовані до посушливого та жаркого степового клімату, тому здебільшого поширюються у регіонах, де температура грунту на глибині 20 см не знижується більше ніж до – 3°C, а показник вологості не менший за 13%.

Методи боротьби з хлібним туруном малим 

Для ефективної боротьби зі шкідником важливо обрати якісний та дієвий інсектицид від хлібного туруна:

• Нурел Д — унікальний препарат з інсектицидними та акарицидними властивостями ефективний проти широкого спектру шкідливих комах. Має швидкий нокаутуючий ефект, а завдяки паровій фазі забезпечує тривалу захисну дію навіть у важкодоступних місцях та поверхневому шарі грунту. Не викликає резистентності завдяки вмісту одразу двох діючих речовин та ефективний вже за одноразової обробки у вегетаційному періоді при дотриманні витратної норми 0,5-0,75 л/га.

• Твікс. Контактно-кишковий, локально системний, репелентний інсектицид ефективний проти шкідливих комах в усіх фазах розвитку з тривалою захисною дією. Використовується шляхом обприскування культури із рясним змочуванням рослин, при дотриманні дозування 0,75-1,2 л/га. Через токсичність засобу для корисних комах, не рекомендований до застосування у період цвітіння. 

Заходи запобігання 

Боротьба з жужелицею на пшениці потребує комплексного підходу, до якого включають агротехнічні, організаційно-господарські та хімічні заходи:

• Ретельне дотримання агротехнології вирощування конкретної культури задля створення кращих умов для зростання та розвитку рослини та несприятливих для шкідливих комах.

• Правильний вибір попередників під озимі культури у сівозміні, задля повного уникнення повторних посівів. Озиму пшеницю по стерньових попередниках у сівозмінах можна висівати не більше ніж на 20% загальної площі, відведеної під зернові. 

• Вибір якісного посівного матеріалу та його обробка ефективними інсектицидними протруювачами;

• Роздільний збір врожаю в стислі строки з мінімізацією втрат зерна, задля уникнення падалиці, яка часто стає резервацією для шкідників. 

• Глибока оранка та лущення стерні одразу після збору врожаю.