Ми працюємо Ми працюємо

Павутинний кліщ

Назва латиною Tetranychus urticae Koch.

Сімейство павутинні кліщі — Tetranychidae

Рід акариформні кліщі — Acariformes

Культури Соя, Огірки, Соняшник

Павутинні кліщі — відносяться до поширених шкідників овочевих та баштанних сільськогосподарських культур в теплицях та відкритому ґрунті. Відомо понад 1200 різновидів паразитів зі схожими рисами (мікроскопічними розмірами та овальною формою тіла). Найбільш небезпечні звичайні павутинні кліщі, які живуть в прикореневій шийці рослин, листяній підстилці та в поверхневому шарі ґрунту.

Зовнішній вигляд і поведінка Tetranychus urticae Коch

Павутинний кліщ має тіло овальної або яйцеподібної форми завдовжки 0,4 мм, яке покрите тонкою кутикулою зеленого, бурого чи жовто-червоного кольору. На ньому є маленькі голчасті шипи. У самок літніх поколінь з обох боків є дві темні плями. У самців тіло набагато менше, ніж у протилежної статі, та трохи завужене ззаду. Ротовий апарат пристосований для проколу епідермісу та відсмоктування соку у рослин. Дорослі особини мають 4 пари коротких тонких ніг та чіпкі кігтики, якими чіпляються за листову пластину.

Найбільш комфортні умови для розвитку складаються при 16-годинній тривалості світлового дня та температурі + 25 – 30 °C. При скороченні світлового дня до 14 годин розвиваються тільки запліднені самки. Восени вони переміщуються в ґрунт та впадають у діапаузу. Особини, що зимують, гинуть при температурі -9 °C, літні — втрачають життєздатність при нульовій температурі.

Стадії розвитку

Навесні, коли температура повітря піднімається до +12 – 14 °C, самки виходять із укриттів та розташовуються на нижньому боці листків. Павукоподібні кліщі проходять чотири життєві цикли:

  • яйце — має розмір близько 0,14 мм та круглу, злегка плескату форму з гладкою поверхнею світло-бежевого кольору;

  • напівпрозора личинка — володіє трьома парами ніг та тілом у вигляді півкулі;

  • німфи (протонімфи, дейтонімфи) — мають чотири пари ніг, зовні схожі на імаго, але менше їх за розміром;

  • дорослі особини (імаго) — при сприятливих погодних умовах яйця перетворюються на імаго протягом 7 – 10 днів, якщо температура повітря знижується до +15 °C, процес розвитку може тривати близько місяця.

В середньому за 10 днів самка відкладає близько 40 яєць невеликими групами по 1 – 3 штуки на нижній стороні листків, а також на коренях рослин, опалому листі або в ґрунті та обплітає їх павутиною. За сприятливих умов протягом сезону кількість відкладених яєць може досягати 100 — 150 штук. Завдяки високій здатності до розмноження одна самка дає 8 — 18 поколінь.

Розмноження

У кліщів спостерігається статевий диморфізм. Запліднення відбувається за участю двох статей без відкладання капсул із сім'яною рідиною. Також можливе запліднення без участі статевих клітин самця (партеногенетичне). Сприятливими умовами для розмноження є температура повітря вище +25 °C та вологість не більше 40 %. При зниженні температури до +18 °C або підвищенні вологості кліщі можуть впадати в діапаузу до майбутнього сезону. Такі особини набувають оранжево-червоного забарвлення. Залежно від погодних умов період яйцекладу триває 10 – 40 діб. Із запліднених яєць з'являються шестиногі личинки, із незапліднених — відроджуються самці.

В яких районах України живе павутинний кліщ

Павутинні кліщі мають космополітичне поширення та зустрічаються в усіх регіонах України. Межі ареалу проживання обмежуються середньорічною температурою +4,5 °C. При періодичних спалахах збільшення чисельності вони можуть мігрувати на великі відстані у пошуках їжі. У відкритому ґрунті зростанню популяції перешкоджають дощі, висока вологість повітря, а також комахи, які полюють на шкідника.

Які рослини пошкоджує і якої шкоди завдає

Щоб боротися з паразитами, треба знати, чим небезпечні вони для рослин та яким культурам чинять найбільшу шкоду. Їх шкодочинність полягає в тому, що вони проколюють ротовим апаратом листову пластину та живляться клітинним соком і хлоропластами. В результаті рух води в тканинах стає інтенсивнішим, підвищується її випаровування, а процес фотосинтезу погіршується. Рослини починають страждати від нестачі вологи та порушення обміну речовин, стають слабкими та вразливими до різних хвороб, при цьому листя в'яне, скручується та опадає. Зважаючи на те, що членистоногі шкідники дають до 18 поколінь, втрати врожаю можуть складати до 20 – 30 %.

Найчастіше паразити зустрічаються:

  • на сої

  • на перці;

  • на соняшнику;

  • на огірках.

Ознаки появи павутинного кліща

Для того, щоб швидше позбавитися від шкідника, важливо вчасно виявити перші ознаки ураження, до яких відносяться:

  • поява безлічі дрібних білих та сріблястих точок з внутрішньої сторони листя, які надають їм мармурове забарвлення;

  • наявність тонкої павутини на різних частинах рослин;

  • порушення пігментації листя, поява білих, сірих, бронзових плям, жовтизни;

  • деформація наземних органів — листя, бутонів, квіток;

  • поява колоній шкідників на кінчиках пагонів;

  • припинення росту культур, скидання бутонів та квіток.

Боротьба з павутинним кліщем: акарициди та інші заходи

Для знищення павутинних кліщів використовують акарицидні препарати та спеціальні інсектоакарициди. Один з найбільш ефективних засобів — інсектицид від павутинного кліща DEFENDA Миральд, КС, до складу якого входить діюча речовина фенпіроксимат. Це високоселективний контактний акарицид, що має швидку нокаутуючу дію, викликає миттєвий параліч паразитів та знищує їх на всіх стадіях розвитку: личинок, німф та дорослих особин. Обробка проводиться методом обприскування, норма витрати робочого розчину становить 200 – 300 л/га.

Агротехнічні засоби від павутинного кліща передбачають:

  • своєчасне видалення пожнивних залишків;

  • глибоку оранку землі для знищення форм павутинного кліща, що зимують;

  • дезінфекцію ґрунту в теплицях і парниках хлорним вапном або іншими речовинами;

  • дотримання сівозміни;

  • збереження оптимальної відстані між рослинами;

  • регулярне прополювання бур'янів у відкритому ґрунті;

  • продуману підгодівлю мінеральними добривами.

Біологічні засоби боротьби передбачають запуск на поля ентомофагів та патогенних мікроорганізмів, що обмежують розмноження членистоногих павукоподібних.