Галінсога дрібноквіткова

Назва латиною Galinsoga parviflora Cav

Клас бур’янів Дводольні

Культури Абрикос, Аґрус, Аніс, Баклажани, Броколі, Буряки, Буряки кормові, Вика, Гарбузові овочебаштанні, Гідропоніка, Гірчиця, Гречка, Груша, Диня, Еспарцет, Жито озиме, Закритий ґрунт, Зерняткові, Кабачки, Кавуни, Квасоля, Кісточкові, Кмин, Колосові, Коренеплоди, Коріандр, Кормові культури, Кріп, Лаванда, Люпин, Махорка, Обробка поверхонь, Овес, Олійні культури, Пари, Персик, Пікірування/пересадка, Плодові та виноградники, Порічки, Просо, Редис, Рис, Рицина, Різнотрав'я, Салат, Селера, Сінокоси, Слива, Соя, Спаржа, Технічні культури, Тютюн, Черешня, Чина, Чорна смородина, Шовковиця, Ягідні культури, Баштанні, Бобові, Буряки столові, Буряки цукрові, Виноград, Вишня, Газонні трави, Горох, Декоративні рослини, Десикація, Жито, Землі не с/г користування, Зерно, Зернобобові культури, Зернові, Зернові озимі, Зернові ярі, Інше, Капуста, Картопля, Коноплі, Конюшина, Кукурудза, Лісові насадження, Льон, Люцерна, Мак, Малина, Морква, Нут, Обробка приміщень, Овочі, Огірки, Перець, Петрушка, Печериці, Плодові культури, Плодово-ягідні культури, Площі під посів с/г культур, Полуниця, Польові культури, Присадибні ділянки, Пшениця, Пшениця озима, Пшениця яра, Райграс, Ріпак, Розсадники, Сади, С/г культури, Смородина, Соняшник, Сорго, Суниці, Томати, Трави, Тритикале, Хвойні культури, Хмільники, Цибуля, Чагарники, Часник, Яблуня, Ячмінь, Шипшина, Редька, Турнепс, Гіркокаштан, Волоський горіх, Пари Показати всі Згорнути

Зона поширення Лісостеп

Поширення Галінсоги дрібноквіткової

Поширена у таких країнах як: Південна Америка, Північна Америка, Кавказ, Далекий Схід (південь), Середня Азія, Скандинавія (південь), Середня та Атлантична Європа, Середземномор'я, Мала Азія, Японія, Китай, Австралія, Африка.

Насіння проростає при температурі від 6 ° С (оптимум – 16 ... 30 ° С). Віддає перевагу вологому, пухкому грунту.

На Україні G. parviflora вперше відзначена в 1854 році як дуже рідкісна рослина, що зустрічається в парку Олександрія під Білою Церквою (ЇЇ). Мабуть, вона була занесена туди з насінням або розсадою. До початку XX століття виявлено в якості рідкісного виду ще в 5 пунктах: в Львові (1866 рік), Кременці (1879 рік), Заболотові (1880 рік), околицях Рівного (1890 рік) та на околицях Харкова (1894 рік). У першій чверті XX століття знахідки G. parviflora стали частішими: в 1905 році виявлено в Києві, в 1919 році – в місті Богодухові, в 1920 році – в Кіровограді, в 1922 році – в Борисполі, 1937 рік – в Одеській області. Окремі її місцезнаходження відзначені в Полтавській, Черкаській, Житомирській, Тернопільській, Рівненській, Кіровоградській та Вінницькій областях. У 1930-х роках галінсога стала на Україні досить поширеним бур'яном.

Біологічні особливості Galinsoga parviflora Cav

Галінсога дрібноквіткова – однорічний ранній бур'ян з прямим гіллястим стеблом, заввишки до одного метра. Листя довгасто-яйцеподібні, розташовані супротивно. Корінь стрижневий. Суцвіття – кошики з білими крайовими квітами та жовтими серединними, зібрані в пухкі зонтикоподібні суцвіття. Плід – сім'янка, темно-сірого кольору. Цвіте бур'ян від червня по серпень. Плодоносить – від липня по вересень. Джерелом рослини виступала південна Америка. Широко поширене в усіх частинах світу.

Поверхня сходів в багатоклітинних, віддалених волосках, на сім'ядолях та підсім'ядольній частині, видозмінюються в невеликі сосочки. Підсім'ядольна частина в коричневих поздовжніх трохи піднесених лініях, довжина до 4 – 5 мм, ширина 0,75 – 1 мм. Сім'ядолі округлі, діаметром 3 – 3,5 мм, верхівка з невеликою виїмкою. Ростуть на черешках, завдовжки не більше 3 мм. Перші листки розташовані супротивно. Форма – широко яйцевидно-трикутна, верхівка гострувата, підстава клиновидна. Черешки трохи коротше листкової пластинки. З кожного боку – по три слабо виступаючі зубчики. Наступне листя розташоване навпроти, але за формою схожі на перші. Розміри їх більші та на кожній стороні налічується по 5 – 6 зубчиків. П'ятий і шостий листки сходів довгасто-яйцевидної форми та пильчато-зубчастим краєм.

Рослина Галiнсога вiйчаста незбутниця дрібноквіткова. Будова, поширення, біологічна класифікація | ІАС "Аграрії разом"

Яку шкоду наносить Незбутниця

Вона має дуже високу конкурентоздатність у порівнянні із іншими рудеральними однолітниками. Є відомості, що здатна впроваджуватися в травостій луків, в сади, лісові суспільства (в умовах лісостепової зони), а також у неорній землі.

Незбутниця є злісним бур'яном: заглушає посіви моркви, петрушки, буряка, помідорів, картоплі. Є господарем-переносником вірусів, нематод, комах, негативно впливають на зернові культури.

Відрізняється дуже швидким розвитком та великим виносом поживних речовин і вологи із ґрунту. Вирвані та залишені на полі стебла здатні швидко укорінюватися у вологому грунті.

Заходи боротьби з дрібноквітковою Галінсогою

У випадку виявлення у пізніх посівах симптомів даного бур’яну, потрібно підібрати гербіцид від Галінсоги дрібноквіткової. Зачасту використовуються хімічні засоби, такі як DEFENDA Примус, Імпреза та Сумаро. При обробці гербіцидами від даного бур'яну можуть бути результативними препарати наступних груп:

сульфонілсечовин;
арілоксіалканкарбонових кислот;
імідазолінонів;
похідних піридину.

Заходи запобігання появі

У якості профілактичних засобів, треба виділити, перш за все, агрокультурні:

використання для посіву чистого від домішок насіння бур'яну насіннєвого матеріалу;
ліквідація заростей бур'яну на необроблюваних ділянках;
дотримання термінів посіву та збирання культур;
якісна підготовка ґрунту;
своєчасні багаторазові ручні та механізовані відходи.